Про це повідомили на сайті Верховної Ради, пише Громадське.
Зокрема, депутати вирішили розділити поняття дистанційної та надомної роботи, які тепер матимуть різне законодавче визначення.
У чому різниця?
Так, під час дистанційної роботи працівник може самостійно обирати власне робоче місце та персонально відповідатиме за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.
До того ж на дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд і на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку (якщо у трудовому договорі не передбачено інше). Проте загальна тривалість робочого часу не може перевищувати визначених норм.
При цьому дистанційну роботу можна буде поєднувати з роботою в офісі чи на підприємстві. Як саме ㅡ визначатимуть у трудовому договорі про дистанційну роботу.
Водночас надомна робота передбачає роботу на фіксованому робочому місці. Змінити його можна буде з незалежних від працівника причин, завчасно повідомивши про це за три дні власника або уповноважений ним орган.
Під час надомної роботи на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи та організації.
Які ще зміни?
Зміни до закону про працю також передбачають, що бюрократичні формальності на роботі можна буде залагоджувати дистанційно, з усіма необхідними документами працівник може ознайомлюватися через електронну пошту.
Роботодавці можуть переводити компанії чи підприємства на гнучкий режим, проте мають повідомити про це співробітників не пізніше ніж за 2 місяці.
Окрім цього, депутати встановили визначення у трудовому договорі вільного часу для відпочинку працівника.
Також вагітні жінки, працівники, що мають дитину віком до 3 років або здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею 16-річного віку, зможуть працювати на умовах надомної чи дистанційної роботи.
Чому цей закон критикують?
У проєкті закону депутати вказали низку особливостей для оформлення працівників, які працюватимуть удома. Наприклад, працедавцям необхідно буде вести обов’язковий облік усіх працівників, яким вони надають роботу вдома, причому окремо жінок і чоловіків.
Також закон зобов’язує вести реєстраційні листи робочих завдань, де необхідно буде зазначати: час, відведений для виконання завдань, тарифну ставку оплати праці, витрати працівника під час виконання завдань, будь-які утримання із заробітної плати, належну зарплату та виплачену зарплату з відрахуванням утримань разом із датою проведеної виплати тощо.
Окрім того, щоб отримати дозвіл працювати вдома, працівникам необхідно мати «потрібні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можливості, завдяки яким вони можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт».
Чи підходить ваша домівка для роботи, вирішуватимуть представники роботодавця за участю профспілкового органу, а інколи представники санітарного й пожежного нагляду, які мають провести обстеження дому.
ФОТО ТИЖНЯ
