Хороводи навколо багаття, плетіння віночків, ворожіння, пошуки цвіту папороті – все це пов’язане із святкуванням Івана Купала. У ніч з 6 на 7 липня – саме час підтримувати ці українські звичаї та обряди.
Більше у світлинах від нашого фотокореспондента Юрія Валька:
Довідково: Свято пов’язане із літнім сонцестоянням та з іменем християнського святого Івана Хрестителя. Дехто бачить зв’язок також з язичницьким божеством. У чехів, англійців, німців, поляків та інших народів, а також в різних регіонах України є відмінні забобони, щодо цих дня і ночі. Хоча традиції дещо відмирають, дехто все таки здійснює певні обряди.
Молодь збирається на березі річок, співають пісень та ворожать. Найпоширеніший звичай – плетіння вінка й пускання його у воду. Якщо вінок зловить коханий дівчини – пара буде щасливою разом, а якщо сплетіння квітів втопиться – його авторка ніколи заміж не вийде. Берег, до якого приплив віночок показує, в якій стороні дівчина знайде свою долю.
Магічний і спортивний обряд пов’язаний із вогнищем. Ті, хто перестрибує через нього – ніби то очищаються. А закохана пара, яка, взявшись за руки, подолає цю перепону, будуть разом до кінця віку.
А ще молодь робить два символічних опудала – Купала і Морену. На Поділлі і Волині гілку верби прикрашають квітами, а на Полтавщині роблять їх із соломи. Як у кого повелося. Потім юнаки та дівчата танцюють навколо них й співають купальських пісень. Також, побутує міф, що в цей час лікарські рослини отримують надзвичайну силу, адже ці трави сіють мавки та русалки. Старші люди говорили, що на Івана Купала на світ виходить багато нечистої сили. Тому, небезпечно купатися у річці й гуляти по лісу – може «біс попутати» й забрати з собою.
А хто хоче розуміти мову рослин і тварин, той активно шукає цвіт папороті. Хоча цю омріяну квітку ніхто не бачив, про неї згадують кожних святкувань.
Отже, народних купальських традицій чимало. Саме вони роблять свято Івана Купала захопливим і дещо магічним.
ФОТО ТИЖНЯ
