Туристів запрошують у гастрономічний тур продуктів географічного зазначення, зокрема, йдеться про Гуцульську овечу бриндзю та Гуцульську коров’ячу бриндзу.
Проєкт “Гуцульські сирні плаї” прокладає мережу туристичних маршрутів на Прикарпатті, яка розповідатиме про столітні гуцульські традиції сироваріння, вівчарства та скотарства. Журналістка “Еспресо.Захід” протестувала сирний маршрут у горах і детальніше розпитала про плаї в керівника проєкту Тараса Антонюка.
Маршрут об’єднує близько 15 різних локацій у Рахівському та Верховинському районах. Усі локації пов’язані з бриндзьою або бриндзою, і турист самостійно вирішує, яке саме місце він хоче відвідати. Тобто маршрут не має ні стартової, ні кінцевої точки – кожен їде туди, куди забажає.
Наприклад, початком маршруту може стати Музей гуцульської бриндзі у Рахові. Там відвідувачам розкажуть, як створюється овечий сир і навіть покажуть процес його виготовлення за допомогою віртуальної або доповненої реальності. Так, у музеї можна приміряти VR-окуляри та “оживити” листівки за допомогою додатку Instagram. Ця локація більш орієнтована на тих, хто не планує підніматися в гори, на полонини.
Туристів, які люблять активніший відпочинок, запрошують на плаї, тобто гірські стежки, що ведуть на полонини. До прикладу, ще однією з локацій, яку пропонують відвідати у рамках “Гуцульських сирних плаїв”, є полонина “Кринта”. Там з травня до вересня бовгарі (пастухи) випасають корів, а сировари роблять бриндзу, будз і вурду (види сиру).
Гуцульські сири створюють основу проєкту, адже саме вони є одними з небагатьох продуктів в Україні, що отримали позначку географічного зазначення. Така позначка в Європі є досить популярною, вона означає, що певний харчовий продукт, який обирає покупець, зроблено не на заводі з метою зменшення виробничих витрат, а саме в автентичному місці за технологіями, що їх використовують уже сотні років.
До слова, такі продукти продають дорожче, адже вони гарантовано є унікальними. Наприклад, якщо купити вино з такою позначкою, то можна не сумніватися, що воно було вироблене в тому французькому регіоні, який зазначений на етикетці. Те саме стосується й українських сирів.
Отримати таку позначку може не кожен, оскільки до виробників висувають певні вимоги. Так, гуцульські сировари, мусили довести, що їхня бриндза готується не з пастеризованого молока, а корів, що дають молоко, випасають на висоті не нижче ніж 700 метрів над рівнем моря. Наприклад, полонина “Кринта” розташовується на висоті 1300 метрів.
“Гуцульські сирні плаї” – це перший та єдиний в Україні маршрут, який базується лише на сертифікованих виробниках продукції, що має позначку географічного зазначення.
Хоча проєкт стартує цього тижня, 25 вересня, перших туристів на сирному маршруті чекатимуть аж у травні-червні 2022 року. Це пов’язано з початком сезону “літування”. Саме наприкінці травня гуцули підіймаються на полонини, де розпалюють ватру та розпочинають кількамісячний сезон сироваріння.
“Виробників на полонинах можна знайти вже з середини травня, але, оскільки травень та червень зазвичай дощові місяці, то найкращий період для туристів тут починається в липні, – розповідає керівник проєкту Тарас Антонюк. – Важливо, що туристи приїжджають до сироварів і пастухів у гості, а не на штучно створені локації. Тобто ми зберігаємо гуцульську автентику, бо ж “літування” на полонинах та сироваріння – це єдиний вид господарювання, можливий у гірській місцевості. Тому показуємо це ремесло як елемент життя гуцулів у горах, так вони живуть останніх 500 років”.
До слова, саме тому на “Плаї” запрошують туристів, які цікавляться гастрономією та знають, по що вони їдуть. Тобто на масовий вид туризму організатори проєкту не розраховують, адже п’ятизіркових готелів на полонинах немає, хоча, звісно, базовий комфорт гостям забезпечать. Маршрут також розрахований на пішохідних туристів, які полюбляють подорожувати в горах з наметами.
Хоча сири з полонин постачають у деякі відомі ресторації, зокрема і львівські, цих продуктів у супермаркеті не купиш. А тому, щоби скуштувати справжню гуцульську бриндзю чи бриндзу, потрібно відвідати одну з локацій маршруту. Не обов’язково йдеться про полонини, адже до туристичного шляху входять і дегустаційні зали, до яких не потрібно підійматися плаями. Усі локації опишуть у друкованому туристичному путівнику та на сайті “Гуцульських сирних плаїв”. Перелік місць, які можна відвідати на маршруті, контакти та детальна інформація про них будуть доступні з листопада.
“Гуцульські сирні плаї” створено на основі схожого французького маршруту “Дороги сирів Савойї”. Проєкт реалізовують Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів (м. Рахів) та Асоціація карпатських ватагів (с. Верховина) за підтримки Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму.
ФОТО ТИЖНЯ
