Вручили Нобелівську премію з літератури-2021. Кому і за що

Нобелівський комітет визначив лауреата Нобелівської премії 2021 з літератури.

Цього року премію отримав Абдулразак Ґурна “за його безкомпромісне та співчутливе занурення у наслідки колоніалізму та долю біженців у прірві між культурами та континентами”, пише life.pravda.

Письменник народився у Занзібарі, а працював в Англії.

Переможця оголосили 7 жовтня під час конференції.

“Відданість Ґурни правді та його відраза до спрощення вражають.

Він може здатися похмурим і безкомпромісним, але водночас він із великим співчуттям та непохитною прихильністю стежить за долями окремих людей”, – йдеться на сайті Нобелівської премії.

Абдулразак Ґурна народився 1948 року у Занзібарі, але був змушений мігрувати до Англії наприкінці 1960-х.

Ґурна почав писати у 21 рік, і хоч суахілі була його першою мовою, англійська стала  літературним інструментом.

Письменник розповідав, що в Занзібарі майже не мав доступу до літератури рідною мовою. Він надихався арабською та перською поезією, сурами Корану та особливо англійською літературою від Шекспіра до Найполя.

Письменник опублікував 10 романів:

• “Пам’ять про виїзд” (Memory of Departure, 1987),
• “Шлях пілігримів” (Pilgrims Way, 1988),
• “Дотті” (Dottie, 1990),
• “Рай” (Paradise, 1994),
• “Захоплення мовчанням” (Admiring Silence, 1996),
• “Біля моря” (By the Sea, 2001),
• “Пустеля” (Desertion, 2005),
• “Останній подарунок” (The Last Gift, 2011),
• “Серце з гравію” (Gravel Heart, 2017),
• “Потойбіччя” (Afterlives, 2020).

Усі вони пронизані темою долі біженців.

Зокрема, його роман “Дотті” оповідає історію про темношкіру жінку з мігрантської сім’ї.

Головна героїня живе у жорстких умовах расистської Англії 1950-х років і почувається так, ніби не має коріння у країні, в якій народилася і виросла.

Тому вона намагається створити свій простір та реконструювати ідентичність за допомогою читання книг та оповідань.

У романах “Захоплення мовчанням” і “Біля моря” автор також фокусується на самовизначенні мігрантів. Зокрема, йдеться про те, що опинившись у прірві між минулим і майбутнім, біженці мовчать.

Вони приховують свою ідентичність не лише для того, аби захиститися від расизму та упереджень, а також щоб уникнути зіткнення між минулим і сьогоденням, яке розчаровує, розповідають у Нобелі.

Література Ґурни стосується його взаємин з рідним краєм, отже пам’ять має надважливе значення для його творчості.

При цьому, у своїй роботі письменник прагне уникнути всюдисущої ностальгії за “незайманою” доколоніальною Африкою.

“Його романи відступають від стереотипних описів і відкривають нам культурно різноманітну Східну Африку, незнайому багатьом в інших частинах світу.

Нескінченне дослідження, зумовлене інтелектуальною пристрастю, присутнє у всіх його книгах, і це помітно зараз, у його “Потойбіччі”, як і тоді, коли він почав писати, будучи 21-річним біженцем”, – розповідають у Нобелівському комітеті.

4 жовтня у Швеції стартував Нобелівський тиждень. У той же день Нобелівський комітет оголосив переможців у галузі фізіології та медицини.

Премію отримали Девід Джуліус та Ардем Патапутіан “за відкриття рецепторів температури та дотику”.

5 жовтня науковці Сюкуро Манабе, Клаус Хассельман та Джорджіо Паризі отримали премію в галузі фізики за “новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем”.

6 жовтня Нобелівську премію з хімії отримали Бенджамін Ліст і Девід Макміллан за “розвиток асиметричного органокаталізу”.

Лауреата найпрестижнішої премії за сприяння встановленню миру традиційно визначать у столиці Норвегії 8 жовтня.

А 11 жовтня, також в Осло, назвуть переможця в галузі економіки у пам’ять про Альфреда Нобеля.

Нагадаємо, у 2020 році Нобелівську премію з літератури отримала американська поетеса Луїз Глюк “за її ясний поетичний голос, який за допомогою суворої краси робить індивідуальне існування універсальним”.