Як зрозуміти, що вам надіслали фейкове повідомлення

Війна зараз не тільки на фронті. Ворог намагається посіяти паніку серед мирного населення. 

Для цього він кидає фейки в інформпростір. Мета цих повідомлень – залякати людей. 

Українська фактчечерка та засновниця ініціативи “Як не стати овочем” Оксана Мороз визначила головні риси фейкових повідомлень, про це пише Українська Правда.

Як відрізнити фейк:

• Увімкніть критичне мислення. Перевірте чи це офіційне джерело або медіа, яке заслуговує на довіру.
  Якщо – ні. Отже, це фейк.
• Чи є маніпуляційні фрази: “достовірна інформація”, “мені сказали військові”, “ви мене знаєте, я брехати не буду” тощо. Якщо є – також ігноруйте (або блокуйте) фейк та його джерело.
• Є технологічна інформація, але її розповідає не фахівець? Є нагнітання, залякування тощо? Якщо так, то ви знаєте що робити. Або, як зазначає авторка, “най повідомлення йде у відомому напрямку російського військового корабля”.

Фото gorkemdemir/Depositphotos

Якщо вам надійшло підозріле повідомлення, треба відкрити офіційні джерела або увімкнути ТБ та перевірити інформацію. Якщо вона не підтверджується, то це – 100% фейк.

“Ще раз нагадаю, що про всі реальні та підтвердженні загрози (зокрема технологічні) оперативно повідомляють офіційні джерела. 

Ну от подумайте, яка мотивація у наших приховувати таку інформацію?“, – зазначає Оксана.

В Інституті масової інформації виокремили ще кілька важливих рис російських фейків:

• замість інформування – нагнітання паніки, істеричний тон;
• повідомлення публікують завчасно, а не в режимі реального часу;
• головним посилом є паніка, а основою повідомлень – думки та оціночні судження. Тому аналізуйте повідомлення: там більше фактів чи емоцій?

Як перевірити перед поширенням:

• Все геніальне – просто: загугліть! Перегляньте, які ще медіа в Україні чи світі оприлюднили цю інформацію.
• Остерігайтеся клонів відомих видань – їхні адреси можуть відрізнятися на кілька літер чи символів.
• Зверніться до першоджерела. Для цього у адресному рядку браузера введіть https://atchive.org/web/. Тут зберігаються усі версії публікацій, тож варто переглянути чи завжди новина виглядала так само. 
• Фактчекінг іноземних джерел. Якщо сталось щось надзвичайне, наші іноземні колеги вже теж опублікували б цю інформацію. 
• Перевірте фото в Google images та зверніться до Google  street view, щоб перевірити чи збігається вказана місцевість з фото. 
• Якщо фото або відео видаються вам дуже сумнівними, то варто перевірити дату їхнього створення.
  Фото завантажте на комп’ютер та прогляньте властивості файлу.
  Відео на YouToube можна перевірити за допомогою Verify та YouToube Data Viewer.