За сім років свого існування електронні петиції, як форма публічного колективного звернення, ще й обов’язкового до розгляду, перетворилися в Івано-Франківську на маргінальні розваги, цікаві хіба що пресі. Галка розбиралася як так сталося.
1. Що таке електронна петиція?
Електронна петиція – це форма колективного звернення громадян до органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Петиція повинна містити суть звернення, прізвище, ім’я та по батькові автора та адресу електронної пошти.
З електронною петицією громадяни можуть звернутися як до своїх місцевих рад, так і до Президента України, Верховної ради чи Кабміну (ст. 23-1 ЗУ “Про звернення громадян”).
Для подання електронних петицій до органів влади м.Івано-Франківська ще в 2015 році в рамках реалізації міжнародних проєктів було розроблено вебплатформу з (http://petition.mvk.if.ua).
Упродовж 90 днів петиція до влади міста має набрати 250 підписів. Тоді вона обов’язкова до розгляду. Підписуються громадяни шляхом електронної реєстрації. Ініціатор може агітувати за підписання.
2. Проголосована петиція – закон для влади?
Взагалі ні. Закон передбачає лише обов’язковий розгляд петиції, і лиш тієї, яка набрала необхідну кількість голосів за відповідний час. Розгляд – це означає, що мер чи інший орган, до компетенції якого належить питання, порушене в петиції, її принаймні прочитає. Після цього на петицію потрібно якось відреагувати.
Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів від дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.
Далі орган, що петицію розглянув, оголошує про підтримку чи не підтримку петиції. І пише відповідь.
У випадку, якщо петиція не отримала належної кількості голосів на підтримку, на неї просто дається письмова відповідь як на звичайне звернення фізичної особи.
Таким чином, будь-яка, навіть підтримана сотнями тисяч підписів петиція, може бути відкинута владою простою відпискою.
3. Але ж спочатку петиції в Івано-Франківську були дуже популярні!
Це правда. Ми не маємо офіційної статистики, дати петицій списком для перегляду не доступні, а петиції за попередні роки й взагалі приховані.
Втім, лише у 2015 році франківці збирали підписи за ліквідацію СТЕКа та ЄРЦ, створення місцевого франківського банку, впровадження електронного квитка, встановлення біотуалетів для людей та вбиралень для собак.
Владі міста пропонували розмалювати старі радянські будинки, відновити роботу військового шпиталю, прибрати собак, що ганяються за роверами.
Франківці ініціювали повернення місту історичної назви або перейменуввання його на Романо-Гурівськ, на честь героя Революції Гідності Романа Гурика. При цьому мати Романа висловилася категорично проти.
Віра в петиції була настільки сильною, що кілька з них тоді ж, у 2015 році, набрали необхідну кількість голосів. Зокрема петиція щодо облаштування зеленої зони замість ринку на Тринітарській за три дні отримала більшість голосів та була розглянута в мерії. Тоді ж активісти отримали першу відписку – “наразі передчасно”.
Проголосована петиція про створення нічних маршрутів теж отримала відмову влади.
4. Франківці розчарувалися в дієвості петицій?
Судячи з усього так. Принаймні щороку петицій реєструвалося все менше, а необхідну кількість підписів зібрали взагалі одиниці.
Наразі офіційний сайт подає таку статистику:
Тобто за сім років лише шість петицій взяли до розгляду, що, як ми написали вище, теж нічого не означає.
Нові звернення отримують буквально лічені підписи і єдина петиція, яка за останній час набрала понад 250 схвалень стосується скандалу довкола однієї з будівельних компаній Івано-Франківська.
Якщо вірити сайту, то за останні роки щорічно реєструвалося до десяти звернень. Масштаб питань різний. Від перенесення майданчика на Тринітарській до створення трамвайної мережі. Кошти від анонсованого мером пам’ятнику жабі просили спрямувати на ремонт доріг, а біженців з Афганістану в місто не пускати.
5. А як справи в масштабах держави?
В принципі, розчарування від самої ідеї звернень до влади заради звернень спостерігається по всій Україні. Втім, у Вінниці, Львові та деяких інших містах люди все ще вірять у такий спосіб бути почутими.
Значно краще справи у петицій до центральної влади. Минулого року багато підписів набрала петиція до Президента щодо скасування військового обліку для жінок, з останніх – щодо візового режиму з росією та порятунку українців з Азовсталі. Ця петиція взагалі набрала понад мільйон підписів.
Друге дихання спірній новації спробували надихнути автори “Дії”. У травні 2021 року було презентовано єдиний портал петицій до влади ВзаємоДія.
“Команда Мінцифри на шляху до побудови цифрової держави створила інструмент, наступний крок — за громадянами. Лише спільними зусиллями ми зможемо збудувати нову, успішну, комфортну та справедливу Україну. Тепер кожен може створювати й підтримувати електронні петиції на порталі Дія”, – зазначив Михайло Федоров під час Diia Summit 2.0.
Пілотними учасниками проєкту визначили вісім українських міст, зокрема й Івано-Франківськ. Втім, щось пішло не так і наразі на порталі – лише три тестові петиції за 2021 рік.
ФОТО ТИЖНЯ
