Екологічні загрози та виклики, які стояли перед Україною до 24 лютого, самостійно не вирішились, а стали тільки глибшими.
Читайте також: 18 авто, командний пункт і 300 тонн гуманітарки: як "Українська Єдність" допомагає ЗСУ і постраждалим від війни
Про те, які екологічні ініціативи впроваджуватимуться в Україні в процесі післявоєнного відновлення і що потрібно робити вже зараз, пише народний депутат з Прикарпаття Едуард Прощук. Про це інформує “Галка” з посиланням на “Економічну правду”.
“Війна глобально вплинула на стан довкілля України. Як наслідок – зменшення та погіршення стану природних екосистем, хімічне та промислове забруднення, замінування територій, нищівна шкода для біорізноманіття.
Проблем з екологією України багато, тому з ними потрібно працювати вже і щодня. Ні в статусі кандидата в ЄС зараз, ні в статусі члена ЄС в майбутньому ми не хочемо бути найбільш відсталою країною в плані екології.
Післявоєнне відновлення України має відбуватись на засадах Європейського зеленого курсу та використання передових екологічних інструментів.
Під час відбудови перед нами стоїть нелегке завдання – одночасно реалізувати декілька векторів: відновлення довкілля, впровадження євроінтеграційних реформ та реалізація політики щодо зміни клімату.
Перед Україною стоїть багато викликів щодо відновлення довкілля. І найголовніший – це впровадження першочергових ініціатив вже під час війни.
Важливим внеском у майбутнє відновлення довкілля стала Ukraine Recovery Conference, яка відбулася 4-5 липня у швейцарському Лугано.
Однією з програм конференції, яку планують реалізовувати в майбутньому, є “Відбудова чистого та захищеного середовища“. В її межах планують втілити 76 природоохоронних проєктів на 25,5 млрд євро.
Практичними результатами реалізації програми мають стати: будівництво понад 100 сучасних об’єктів управління відходами, 10 національних парків, організованих за стандартами ЄС, 9 лісонасіннєвих центрів з вирощування саджанців дерев та ін.
На конференції в Лугано Україна та Швейцарія ухвалили домовленості про допомогу в реалізації кліматичних проєктів для відновлення України.
Хоча Швейцарія не входить до Європейського Союзу, її досвід ведення екологічної політики – знаковий. Швейцарія інвестуватиме у проєкти, які мають скоротити викид парникових газів.
Адже відбудова України потребуватиме інтенсивного використання різних сфер: видобування, промисловості, транспорту та інших, що супроводжуватиметься збільшенням викиду вуглецю в атмосферу.
Досвід та підтримка Швейцарії цінні для нас, щоб впроваджувати “зелені” принципи та відбудовувати країну без шкоди для світової екології.
Європейська спільнота докладає багато зусиль для боротьби зі зміною клімату. Україна вже офіційно є частиною європейської родини. Тому попереду нас чекають реформи задля скорочення викидів та оновлення завдань для виконання зобов’язань за Паризькою кліматичною угодою.
Йдеться про реформування енергетичної сфери, розвиток сонячної, вітрової та водної електроенергії. У планах впровадити в Україні національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів та вдосконалити системи моніторингу, звітності та верифікації викидів.
18 липня Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт №6477, за яким в Україні буде створено національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів (РВПЗ). Це важливий крок для того, щоб зробити повітря в Україні чистішим. А також контролювати та зменшувати викиди шкідливих речовин.
Ефективне поводження з відходами – ще одна реформа на шляху до євроінтеграції. Перший крок до неї вже було зроблено. У червні Верховна Рада ухвалила рамковий законопроєкт про управління відходами (№ 2207-1-д).
Розв’язання питання відходів особливо актуальне зараз, коли їхня кількість суттєво зростає внаслідок військових дій. Під час очищення територій, розбору завалів, відновлення житлових будинків та підприємств з’являється велика кількість будівельного сміття.
Тому законопроєкт №2207-1-д доповнено частиною про те, як управляти цим видом відходів. Це забезпечить створення та реалізацію механізму їхнього розподілу, належної утилізації чи зберігання.
На шляху до ЄС та чистого довкілля маємо працювати над цілою системою з управління відходами та налагодити її ефективне функціонування. У планах — збудувати в Україні 142 об’єкти для спеціального поводження з відходами.
Важливою складовою, без якої неможливе відновлення та проведення якісних змін довкілля, є екологізація свідомості українців. Йдеться про більш заощадливе ставлення громадськості до природних ресурсів, відповідальність кожного за чисте довкілля для себе та наступних поколінь. Переформатування зі споживацького ставлення на більш заощадливе.
У майбутньому передбачається створення та реалізація Міжвідомчої програми “Екологічна просвіта та інформування для сталого розвитку України на 2022-2032 роки” для кожної області України.
Від воєнних дій постраждали українські ліси, багато територій з насадженнями досі залишаються замінованими. Тому всі ініціативи та євроінтеграційні програми щодо лісової політики маємо підлаштовувати під воєнні реалії.
Залучати кошти та міжнародних експертів до розмінування, раціонально використовувати лісові ресурси та збільшувати лісистість України.
Цьому сприятимуть: висадження лісів, впровадження нових правил рубок, розвиток рекреаційних ресурсів лісу та легалізація самостійних або “диких лісів”.
Нещодавно ВРУ ухвалила законопроєкт №5650, який передбачає їхнє узаконення. Такий крок дозволить збільшити лісистість України на 500 тис. га та зекономити мільйони гривень.
Одним із ключових орієнтирів стосовно лісів має стати Лісова стратегія ЄС до 2030 року. А також будівництво сучасних лісонасіннєвих центрів, відновлення лісів та збалансований розвиток лісового господарства.
Фундаментом для майбутніх змін є реформа державного екологічного контролю. Передусім, варто усунути корупцію та підвищити ефективність роботи органу.
Це необхідна передумова для ефективного функціонування і використання коштів з цільових чи донорських фондів, які потрібні для післявоєнного відновлення і розбудови зеленої економіки України.
Потрібно працювати над тим, щоб підвищити рівень довіри до вітчизняного екологічного контролю серед українців і міжнародної спільноти.
Необхідним також є посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за шкоду довкіллю, а також зміна підходу до екологічних злочинів.
Маємо запровадити принцип “забруднювач платить”. Щоб кінцевою метою стало не так покарання порушника, як збереження та відновлення довкілля.
У планах на майбутнє цифровізувати екологічний контроль, впровадити ІТ-системи для екологічного моніторингу, створити електронний сервіс видачі спецдозволів на викиди забруднювальних речовин.
Відновлення довкілля України та євроінтеграційні зміни в екології – це вже паралельні процеси. Звичайно, найбільша мотивація для нас це перемогти та повністю відновити, відбудувати країну.
Ми посилено працюємо над тим, щоб мати якнайбільше ресурсів та міжнародної підтримки.
Впевнений, що з такою мотивацією ми маємо всі шанси на прорив в екологічних змінах та стати в майбутньому провідною країною із “зелених перетворень””.
ФОТО ТИЖНЯ
