Віктор Вацко – український футбольний журналіст та коментатор – розповів про те, скільки заробляють коментатори, чому зараз не коментує футбольні матчі, чому соромно за товариські матчі збірної України, а також чому ми на задвірках світового футболу.
Читайте також: Судова система України корумпована, але за рахунок соцмереж вже менше, — правозахисник Євген Пронін (ВІДЕО)
Про це та інше Вацко розповів у свіжому випуску ютуб-проєкту “Розмова” ведучому Сергію Лиховиді.
– Чому зараз не коментуєш футбольні матчі?
– З одного боку, справа не в грошах, а в іншому – чому не в грошах? Кожна професія має бути оплачувана і мене бісить, що люди, які фінансують всю цю історію, з таким підходом множать на нуль професію.
750 гривень – за матч. Щоб заробляти, наприклад, 75 тисяч гривень – коментуєш 100 матчів на місяць. З розуму зійдеш на другий місяць.
– Скільки заробляють футбольні коментатори?
– З мого досвіду, дуже раніше ставка за матч була три гривні. Але це не ставка, а гонорар.
Нехай буде 750 або 1000 грн за матч, але коли в тебе є ставка, тобто отримуєш ставку і бонуси за матч – це нормально. Тоді ти зацікавлений працювати максимально якісно, щоб тобі давали більше матчів.
Ставка – це захист від форс-мажорів з твоїм роботодавцем.
– Виходить, що коментатор – це соціально-незахищена верства населення?
– Зараз така ситуація виникає.
У нас – на каналі “Футбол” – такого не було. У нас була “біла” зарплатня й умови. У нас була оплачувана відпустка, медичне страхування, і це нормальне ставлення до людей.
Ти не можеш зібрати чотирьох бомжів і побудувати Бурдж Халіфу.
– Чому соромно за товариські матчі збірної України?
– У цій ситуації, а яку потрапила Україна – та національна збірна України мала бути прапором нашої країни. Вони повинні були відразу виїжджати й організовувати топові матчі з топовими клубами, домовлятися, вирішувати питання. З ким вони зіграли?
Вони поїхали у Менхенгладбах, де Боруссія організувала усе: прямі трансляції, онлайн-донати. Потім вони грали проти Рієкі (Хорватія) і проти Емполі (Італія).
Парадокс: приїжджає на матч збірної України мер Рієкі – керівництво міста, яке прийняло, організувало цей матч. Хто був з Федерації футболу України там? Хто потиснув руку меру, обняв, сказав: “Брате, дякуємо тобі за те, що ви так відгукнулися й проявляєте гостинність”. Хто? Та ніхто. Це сміх і сором.
Більше – у відео:
Додамо, що проєкт “Розмова” – це не класичне інтерв’ю, це – відверта та щира розмова двох людей про всі ті події, які зараз відбуваються в Україні.
“Ми говоримо про дуже серйозні та складні речі, але ми не забуваємо інколи посміхатися і не відходимо від світлої сторони, адже добро і світло обов’язково переможе!”, – ділиться Сергій Лиховида.
ФОТО ТИЖНЯ
