Чому весняне прибирання не приносить користі здоров’ю

Автор: Борис Марія

02 Кві, 2023 12:44

Поділитись публікацією
Чому весняне прибирання не приносить користі здоров’ю

З настанням весни багато хто влаштовує генеральне прибирання, щоб видалити весь пил, сміття та бруд зі своїх домівок.

Але наскільки важливий чистий будинок для нашого здоров’я? Чи допомагає ретельне прибирання запобігти інфекції та захистити нас від хвороб? Експерти кажуть, що треба бути обережними й не плутати чистоту та гігієну, пише BBC.

Пандемія Covid-19 змусила людей ретельніше прибирати вдома – вони намагалися вберегтися від вірусу, дезінфікуючи кожен сантиметр свого будинку. Ситуацію ускладнило те, що Всесвітня організація охорони здоров’я спочатку попередила, що вірус може поширюватися через забруднені поверхні. Пізніші дослідження показали, що ризик передачі хвороб через поверхні є низьким.

Саллі Блумфілд, голова Міжнародного наукового форуму з домашньої гігієни та почесна професорка Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, стурбована тим, що пандемія змусила багатьох людей набути шкідливих звичок щодо прибирання. Наприклад, нав’язливо драїти підлогу, замість того, щоб просто дотримуватися належної гігієни, що допоможе запобігти поширенню хвороб.

“Люди одержимі чистотою, бо вважають її засобом захисту від мікробів, — каже Блумфілд. – Асоціація чистоти зі здоров’ям закладена у нашій ДНК… Під час процесу еволюції ми виробили рефлекс огиди, який змушує нас уникати речей, які є бридкими чи смердючими”.

Але чистота та гігієна – це не одне й те саме, каже вона.

“Чистота – це коли ви хочете, щоб певне місце виглядало чистим, і для цього пилососите чи витираєте пил, – каже вона. – Натомість гігієна покликана захистити вас від шкідливих мікробів”.

До них належать такі патогени, як норовірус, грип, Covid-19 і сальмонела, каже Блумфілд.

“Гігієна – це набір дій, який ви виконуєте за необхідності, а не у визначений час, – каже Блумфілд. – Йдеться про втручання у потрібний момент”.

Ми всі повинні дотримуватися “цільової гігієни” у повсякденному житті та знати, коли можуть поширюватися шкідливі мікроби, каже Блумфілд. Наприклад, коли ми торкаємося сирої їжі, користуємося туалетом, торкаємося домашніх тварин, сякаємося або викидаємо сміття.

Опитування, проведене Королівським товариством громадської охорони здоров’я (RSPH) у Британії, показало, що багато людей не розуміють різниці між гігієною та чистотою.

Багато респондентів сказали, що гігієна передбачає видалення бруду. Більше третини (36%) сказали, що бруд є завжди шкідливим, а 61% відповіли, що шкідливі мікроби можуть поширюватися, якщо доторкнутися до рук дитини після того, як вона гралася на вулиці.

Натомість RSPH зазначає, що основними джерелами патогенів зазвичай є не місця, які вважаються “брудними”, а радше заражені продукти харчування, домашні тварини та інфіковані люди.

Насправді дослідження показують, що бруднитися може бути корисним для здоров’я. Дослідження показують, що діти, які ростуть на фермах, менше страждають від астми та алергії та мають меншу ймовірність розвитку аутоімунних захворювань, таких як хвороба Крона, бо вони в ранньому віці контактували з різноманітнішими мікроорганізмами, які допомагали регулювати їхній імунітет.

Переконання в тому, що чистота та гігієна – одне й те саме, існує з кінця 1980-х років, коли епідеміолог Девід Страчан висунув гіпотезу про гігієну. Він стверджував, що контакт із мікробами та інфекціями в ранньому дитинстві сприяє розвитку імунної системи дітей і захищає від алергії.

Зростання кількості випадків дитячої алергії та астми наприкінці 20-го століття, на думку Страчана, було пов’язане зі зменшенням контакту дітей з мікробами через зменшення розміру сім’ї, обмежене спілкування з тваринами та вищі стандарти чистоти.

Але зараз вчені стверджують, що немає доказів того, що чистота пов’язана з розвитком алергії.

Грем Рук, почесний професор медичної мікробіології в Університетському коледжі Лондона (UCL), каже, що гігієнічну гіпотезу слід переформулювати на “гіпотезу старих друзів”.

Він стверджує, що насправді не реагувати надмірно на нешкідливі мікроби імунну систему тренує контакт із так званими “старими друзями” – неінфекційними організмами, які існували протягом більшої частини нашої еволюційної історії, а не дитячі інфекції чи чистота в будинку.

“Ми народжуємося з повністю сформованою імунною системою, яка потребує програмування, – каже Блумфілд. – Програмуванням займаються “старі друзі”. Вони вчать імунну систему не реагувати на такі речі, як пилок і харчові алергени, які є абсолютно нешкідливими”.

На думку вчених, схильність дитини до розвитку алергії не має нічого спільного з чистотою – натомість, із впливом різних типів мікроорганізмів через кишківник, шкіру та повітря, яким вони дихають.

У дослідженні 2021 року Рук і Блумфілд дійшли висновку, що діти отримують усі необхідні мікроорганізми для розвитку здорової імунної системи через вакцини, природне середовище та корисну мікробіоту, яку вони отримують від матерів під час пологів.

“Нам безумовно потрібно контактувати з мікробіотою наших матерів і природного середовища, і якщо цього не зробити, це, безумовно, сприяє імунорегуляторним розладам, таким як алергія, оскільки ці мікроорганізми створюють механізми, які регулюють імунну систему”, – каже Рук.

“Цілеспрямовані гігієнічні практики в ключові моменти у ключових місцях ризику можуть максимізувати захист від інфекції, мінімізуючи при цьому вплив на контакти з корисними мікроорганізмами”, – йдеться в дослідженні.

“Не можна зробити дім повністю гігієнічним. Для цього його треба було б помістити у стерильну коробку, – каже Блумфілд. – Але якщо втручатися у ключові моменти, можна запобігти більшості ризиків”.