Під час ЗНО 2015 року вперше в Україні буде визначатися поріг «склав/не склав» з кожного предмета.
Читайте також: 5 км пішки й кілька десятків бусом у негоду: як двоє прикарпатських учнів на ЗНО діставалися
Це та кількість балів, яку мав би, на думку кваліфікованих експертів, набрати на тесті мінімально підготовлений учасник тестування. Хто набере меншу за порогову кількість балів – тест не склав.
Про це “Галці” повідомив директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук.
Для тих же, хто подолає поріг, результати встановлюватимуться за шкалою 100-200 балів, і всі вони будуть прийнятними для вступу. Оскільки від експертів буде залежати доля тисяч абітурієнтів, то їх підбір по всій Україні був дуже скрупульозний.
“ІФРЦОЯО ще раніше сповістив про це в багатьох ЗМІ і на пропозицію громади та управлінських структур ми отримали пул претендентів у експерти з усіх чотирьох (Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської, Чернівецької) областей. В ньому біля двох сотень висококваліфікованих учителів, викладачів, представників методичних структур. Не забуто ні село, ні місто. Представлені і звичайні школи, і ліцеї з гімназіями, коледжі та університети. Зрозуміло, що найбільше представництво у вчителів-практиків. Окремо наголосимо на обов’язковій присутності педагогів, які працюють у школах з викладанням мовами національних меншин. Серед наших експертів є і науковці, письменники й автори підручників, моральні авторитети не тільки в освітянському середовищі. Вони багато років займаються підготовкою учнів до проходження ЗНО, обізнані з системою зовнішнього оцінювання і мають розвинені навики оцінювати знання і можливості школярів. Усі експерти пройшли навчання і відшліфували технологію роботи з визначення порогу «склав/не склав». Вони працювали з тестами пробного зовнішнього незалежного оцінювання, котре завершилося у березні цього року.
Отже, як це буде? Предметні експертні при Івано-Франківському РЦОЯО і по всій Україні працюватимуть наступного робочого дня після проведення ЗНО з кожного предмету. Група складатиметься з восьми експертів (працівники регіонального центру не входитимуть до її складу, виконують тільки секретарські функції). Кожен експерт незалежно від інших колег оцінить кожне тестове завдання і спрогнозує відсоток учасників ЗНО, які зможуть, на його думку, дати правильну відповідь на кожне завдання. Таку ж роботу виконають експертні групи при інших восьми регіональних центрах. На основі їхніх висновків в Українському ЦОЯО буде встановлено ЕКСПЕРТНИЙ поріг ДО визначення загальних підсумків тестування. Як свідчить світова практика, близько третини абітурієнтів цей поріг здолати нездатні. Тому він, так би мовити, БАЖАНИЙ. А після визначення рейтингових результатів тестування з конкретного предмета інша група знавців (умовно назвемо їх політиками чи управлінцями) визначить ДОЦІЛЬНИЙ поріг, бо є ж іще потенційне невдоволення батьків, необхідність наповнення ВНЗ і т.д. Але в реальному житті треба і кіз берегти, і вовків годувати. Тому засобами строгої науки – математичної статистики, встановлюється КОМПРОМІСНИЙ (між бажаним експертним та приземленим доцільним) поріг тесту. Він і буде тією “малою архітектурною формою”, котра визначить долю абітурієнтів. Поділить їх на тимчасових невдах і “щасливчиків”. Комусь стане доброзичливим “отчим” порогом, а комусь – бар’єром, що принаймні на рік віддалить від студентського квитка.
…Отака важлива місія у фахових експертів. Такі непрості рішення їм формувати. Через те ми такі вимогливі до їхнього рівня готовності. І готові оплатити їхню працю з поправкою на виняткову її важливість… …А персональний склад експертів оприлюднимо в інтернеті, як тільки вони завершать свою непросту роботу. Ця доза таємничості необхідна зі зрозумілих причин..”, – каже Томенчук.
ФОТО ТИЖНЯ
