35-річний чернівчанин Андрій Дашкевич в липні цього року отримав поранення під Бахмутом. Зі стабілізаційного пункту військового доправили у госпіталь в Дніпро, а через два тижні – в Івано-Франківськ, у відділення судинної хірургії обласної лікарні.
Про це пише Галка з посиланням на КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Військовий пригадує, про що думав, коли стікав кров’ю на полі бою:
“Спочатку думав: ось-ось побачу Бога. Не було ні страху, ні розпачу, ні жалю. Ні за життям, ні за рідними, ні за сином, ні за дружиною… Просто я бачив побратимів, які затихли в мене на очах, і думав, що й мене або приб’є деревом, які косила арта, або доб’є уламком. Я молився, щоби Господь пробачив гріхи, щоби моя душа не відчувала такі муки, як ті спрага і біль, які відчував я на той момент.
Коли побачив хлопців, що йшли на допомогу, подумав, може, не помиратиму. Але, коли в ході евакуації, мене поранило ще раз, залетіло збоку під ребра, думка про смерть повернулася. Подумав, що почну задихатися, бо поламало ребра і ними пробило легені. Дихати було важко, ставало все гірше й гірше…”, – згадує Андрій.
Підсунувся під дерево, забився під кущ, прикрився шоломом і разом з побратимом з евакуаційної групи, який залишився з ним, перебули так цілу ніч. А під ранок прибула ще одна група, яка й евакуювала його. На стабілізаційному пункті констатували, що кінцівка в Андрія відмерла й потрібна ампутація. Плюс пробиті легені та ще цілий набір травм на додачу. Але лишився живий.
Зі стабілізаційного пункту військового доправили у госпіталь в Дніпро, а звідти через два тижні – в Івано-Франківськ, у відділення судинної хірургії обласної лікарні.
У Дніпрі чоловікові ампутували ногу. Перші дні він був на важких знеболюючих, переважно спав. До ампутованої ноги підключали апарат для вакуумної терапії ран, а з пробитих легенів – вивели дренажні трубки. Тож близько трьох тижнів Андрій був лежачий. Вже у торакальному відділенні йому зробили ще одну операцію і після неї Андрій почав підводитись, ходити на милицях.
Найбільше йому тепер докучає фантомний біль:
“Вже пішов четвертий місяць після поранення, а фантомний біль відчувається. Допомагає з цим боротися психотропний препарат “Прегабалін” – протисудомний, протиепілептичний засіб, який застосовується від нервових болів. Він знімає цей біль, але є певний період, протягом якого його можна приймати. Тобто, це – не панацея”, – каже Андрій.
Фантомний біль, за його словами, відчувається так само як реальний. З’являється він у підошві тієї ноги, якої немає. Буває так, ніби струм під’єднаний до стопи, буває, ніби саморізи закручуються чи цвяхи забиваються в стопу, або ж вона стягується дротом.
“Біль настільки реальний, що прямо в мозок б’є. З ним дуже важко боротися. Коли я приймав звичайні обезболюючі, біль посилювався до нестерпного. Коли мені проводили якісь корекції, реампутації й зріз ноги знову починав боліти, треба було приймати знеболювальні звичайні. І тоді безпосередньо рана затерпала, а підошва ноги, якої нема, “виростала” заново і відчувався нестерпний біль. Чому так – не знаю. Тільки такими засобами, як “Прегабалін”, болісні відчуття зменшуються на 20-30%, і вже тоді можна заснути”.
Чоловік каже, що під вечір і вночі фантомний біль відчувається найсильніше, а під ранок відпускає. Годинку-півтори буває затишшя, а потім знову.
Щоб мозок усвідомив, що ноги нема, потрібно постійно над цим працювати. Один з методів – це синхронно ворушити обома ногами, дивитися на ампутовану ногу і собі “забивати” в голову, що її нема. Щоби мозок не посилав сигнал нервовій системі, що в неї там якась проблема. І коли мозок повністю усвідомить, що ноги немає і боліти нема чому, тоді болі зменшуються або взагалі припиняються.
“У мене є розуміння, що вже все – нога ампутована. Але навряд чи цього достатньо”, – говорить Андрій.
Він – один з тих, хто погодився стати обличчям фотопроєкту “Сталеві духом”. Щоби розповісти про досвід війни й допомогти побратимам, яким важко здолати фантомний біль. Він і сам очікує на препарат, який полегшить ці болі.
Посилання на “банку”:
https://send.monobank.ua/jar/8Bk7bmkfDp
5375 4112 0987 8748
Як писала “Галка”, 26 жовтня в інноваційному центрі “Промприлад.Реновація” відкрили фотовиставку “Сталеві духом”. На ній – 30 портретів поранених захисників, які проходять лікування в Івано-Франківській обласній лікарні. Світлини зробив військовий фотограф Костянтин Сова.
Читайте також: Зруйнувати барʼєри: у Франківську фахівці та воїни говорили про реінтеграцію ветеранів (ФОТО)
ФОТО ТИЖНЯ
