Від часу призначення Миколи Проціва керівником Служби автомобільних доріг в області не минуло й місяця. Для більшості він — людина нова — не політик та не з обласного центру. “Галка” розпитала у нового “завідувача” дорогами Прикарпаття про його кар’єрний ріст, стан доріг в області та як і коли ремонтуватимуть шляхи в рамках програми “Карпатський Єврорегіон”.
Читайте також: Олег Гончарук: "Платформа громад" і "Українська стратегія Гройсмана" об'єднали зусилля заради змін в країні
— Отже, хто такий Микола Проців, і як він очолив Службу автомобільних доріг області?
— Я взагалі родом з села Підбереж Болехівської міської ради. Там вчився. Потім вчився у фізкультурному коледжі, далі в інституті — спортом займався. Потім здобував економічну освіту у Львові. А з братами працювали на фірмі “Брати КІП” — я там був директором з 2008 року. Ми робили великі об’єми робіт по берегоукріпленнях та ремонтах доріг. Навіть трохи і за межами області.
Люди на нашу роботу не скаржилися — навіть часто робили в борг. Працювали з управлінням капітального будівництва ОДА часто, з Службою Автодоріг в тому числі. Досвід є, в колективі біля 70 чоловік працює.
Тепер Олег Романович Гончарук запропонував роботу — сказав, що треба відновити дорожню галузь, авторитет автомобілістів до дорожників. Показати, що дороги робляться, і будуть зроблені. Є надія, що кошти на це будуть.
— Гадаєте, реально відновити довіру і повагу водіїв до дорожніх служб?
— А ви чули, аби за останні роки, щоби про дорожників сказали добре слово? Я сам два тижні тому їхав на Коломию, і розірвав шину і диск. Це я їхав за фурою — 60 кілометрів. Але не нарікаю на дорожників — бо бачу, в яких умовах вони працюють.
Зараз йде мова про залучення на ремонт доріг 293 мільйонів на нашу область в рамках Карпатського Єврорегіону. І тих не вистачає — нам треба півтора мільярди — але ми вже зможемо щось зробити, покажемо, що ми не просто говоримо.
Адже в наш регіон буде їхати дуже багато туристів — Криму ж немає. Хочу, аби турист з Києва приїхав і почував себе тут нормально. От я позавчора їхав зі Львова до Франківська 2,5 години — це нереально — 100 кілометрів їхати. При нормальній дорозі це можна за неповну годину їхати.
— Які перші враження від зміни крісла керівника приватної фірми на державну?
— В приватному бізнесі було трохи по-іншому. Треба зробити — робили, скільки треба. І я знав, що буде фінансування. А тут я знаю, що гроші мають бути, але чи будуть вони — впевненості немає.
За перший день роботи навалили стільки документів — стільки може в житті не бачив. Треба розібратися — хто що робив, які має перед ким зобов’язання. Поки що поточним ремонтом займається Облавтодор. Їм на це виділено 70 мільйонів. Вимагати з них результатів, для яких потрібні мільярди — марно.
Загалом на Україну потрібно щорічно 60 мільярдів гривень впродовж 15 років — і дороги будуть зразкові.
— Де нині найгірша ситуація з проїздом в області?
— Найболючіші відтинки на шляху Стрий-Чернівці. Також сьогодні велика проблема між Калушем і Бурштином – грошей не вистачає, але будемо готуватися до того, що вони зайдуть — проект складати. Бо як скажуть, що є гроші, а ми не будемо готові їх прийняти — вони підуть на Тернопіль чи Чернівці.
В нас є понад 1150 кілометрів доріг державного значення і 2900 місцевого значення — це 4 тисячі кілометрів загалом. Нам треба півтора мільярди на дороги, де найбільш інтенсивний рух.
До прикладу, щоб ми зрозуміли, що таке дорога — набережна у Франківську — не цілих 40 мільйонів. А загальна її довжина — трохи більше 4 кілометрів. Класна дорога, але скільки вона коштує? Виходить, на область нам треба шалені гроші. Але я буду працювати, добиватися, будь-якими шляхами їх діставати, тому що вони нам потрібні.
— То 293 мільйони — це мізер для наших доріг?
— Це великі гроші для зарплати. А для дороги — це не великі гроші. Адже майже 30 років у нас дороги не будувалися, не ремонтувалися. Але ми зможемо підлатати найбільш уражені ділянки доріг. Вже не буде такого, що до нас не зможуть доїхати люди на відпочинок.
— Тим не менш, бажаючих освоїти такий ласий шматок у майже три сотні мільйонів гривень знайдеться багато. Чи вже знайшлися? Адже навіть серед прикарпатських народних депутатів є такі, що мають стосунок до будівництва доріг. Ще не було дзвінків чи вказівок — хто і як має працювати з цими грошима?
— Я тільки “за” здорову конкуренцію, щоб було в підсумку зроблено чітко, якісно. Ніхто ще не звертався, але я вже нині кажу — все буде по закону. Не потрібні у ремонтах і 10 посередників, які будуть по відсотку заробляти. Бажано, аби це були місцеві виконавці.
Мене не цікавить хто керує РДА, чи в Києві на якій посаді — я тут, аби зробити дороги кращими. Чи буде якийсь тиск — не можу сказати. Мав би кожен своїм займатися, але в нас багато політики, починаючи з депутатів сільської ради. Є багато бажаючих поговорити, але не робити.
Якщо політики будуть лізти, “втикатися”, розбиратися, дзвонити, і тягнути — яку я фірму маю брати — то роботи так не буде. Прийдеться або всіх виганяти, не спілкуватися, або займатися балачками. Та сподіваюся, що співпраця з головою ОДА, Укравтодором вийде, якщо захочуть депутати чи чиновники сюди влізти — треба буде культурно їх відшивати. Бо політик має займатися політикою.
Я сам на дороги злий. Але я хочу їх зробити. А через місяці два я зможу вже розповісти Вам — чи був якийсь тиск, чи ні.
— Озвучте, які ділянки будуть відремонтовані за цих неповних 300 мільйонів гривень.
— Є ділянка на початку Рогатина зі сторони Бібрки. Далі район Більшівців — там просто гравійна дорога, мабуть в селах є кращі дороги. В Галичі є “порізана” дорога. Далі між Долиною і Болеховом — Тяпче, Гошів. Там чудовий монастир, про який знає ввесь світ, а доїхати…Далі за Калушем село Пійло. Біля Івано-Франківська — біля Ямниці і цементно-шиферного комбінату. Також хочемо завершити ситуацію в Отинії, поремонтувати дорогу в Городенці. На Косівщині багато планів- там дороги просто немає.
— До речі, чи є ясність — за якою схемою будуть ремонтувати дороги за цих неповних 300 мільйонів? Це будуть тендери чи інша схема?
— Ще немає ясності. Сподіваюся, в найближчі дні буде відповідь на це питання. Зрозуміло, що тендер — це як мінімум два місяці. А ще виготовлення проекту 2-3 тижні. Тож, якщо маємо зараз середину квітня, то буде трохи важко.
— Чи є наміри змінювати технологію ремонту доріг? Чи все залишиться на рівні — “вінник, відро з смолою та щебінь і каток”?
— Інакшої технології ямкового ремонту не буде. Тай взагалі, не можна говорити, що дорожники не вміють робити свою роботу. Бо є в області дуже багато доріг, які вони будували, але вони вже свій термін відпрацювали в кілька разів. От наприклад вулиця Надрічна в Івано-Франківську. Вона вже точно 10 років стоїть. За кордоном її б капітально ремонтували. А у нас стоїть. У нас є люди з багатим досвідом — все питання лише в коштах.
— Що ще цікавого отримали у спадок на новій посаді?
— Маємо боргів трохи — біля 40 мільйонів гривень. Найбільший борг перед фірмою, яка в 2008 робила берегоукріплення за Верховиною — як на Чернівці. Там вже все зроблено, здано — винні біля 24 мільйонів. Автодору біля 5 мільйонів. Ну, загалом, 40 мільйонів — це не великий борг. По зарплатах боргів немає.
Розмовляв — Роман Турій, фото Юрій Гриньків
ФОТО ТИЖНЯ
