Письменник Сергій Жадан нещодавно побував в Івано-Франківську. Тут він презентував нову книжку “Життя Марії” в рамках всеукраїнського туру. Враженнями від поїздки поділився у тексті під назвою “Івано-Франківськ: приїжджайте, люди добрі” на “Українській правді”.
У колонці Жадан порівнює західні й східні українські містечка:
“Тут християнство домашнє, як робота в саду чи городі, у нас – громадсько корисне й масово узгоджене, ніби робота в трудовому колективі. Між нами загалом багато розбіжностей, візуальних передусім: Галичина нагадує Польщу, Схід нагадує Туреччину чи який-небудь Єгипет – та ж масштабність і широта краєвидів, таж неохопність ландшафтів, ті ж придорожні смітники просто під знаками “Дякуємо за чисті узбіччя”.
Тут вифарбувані будиночки й ошатні ганки, у нас вичищені двірниками центральні вулиці й широкі головні площі. Захід і Схід нагадують двох підлітків, яким випало жити в одній кімнаті в студентському гуртожитку. Один із порядної родини, інший – із “неблагополучної””.
І стверджує, що спільні риси, все-таки, є: “Спільного справді багато. Дороги розбиті скрізь. Скрізь на церквах горить золото. Скрізь зачиняються книжкові магазини”.
Також згадує дискусію з івано-франківськими студентами:
“Завелися з приводу мови з франківськими студентами. Я їм говорю – ось, мовляв, мені здається, на мою, значить, думку, українські патріоти бувають різні – бувають україномовні, бувають російськомовні, а бувають і кримськотатарськомовні. А вони мені кажуть – та ні, – кажуть, – так не буває, бувають лише україномовні”.
“А я собі думаю – це ж так просто, нас же стільки разів на цьому розводили. А скільки разів ще розведуть. Мовляв, лише наша мова (українська чи російська) має право на існування, лише наша церква є кошерною, лише наш підручник історії затверджено міністерством освіти”, – робить висновок Сергій Жадан.
ФОТО ТИЖНЯ
