В Івано-Франківську відбулася зустріч із Павлом Козаком – соціальним психологом, тренером-наставником реабілітаційного центру UNBROKEN (“Незламні”). Під час зустрічі слухачі мали змогу дізнатися більше про роботу Центру, а також про інклюзивність.
Про це пише Галка з події, яка 17 січня проходила у конференц-залі інноваційного центру “Промприлад. Реновація”.
«UNBROKEN – національний реабілітаційний центр, який входить в Перше медичне об’єднання міста Львова разом з кількома лікарнями. З початком повномасштабного вторгнення ними було проліковано більше 110 тисяч осіб.
«Метою заснування нашого Центру було те, щоб українці отримували якісну фахову допомогу саме в Україні. Оскільки трансфер та різні організаційні моменти займають дуже багато часу. Відповідно втрачаються “золоті” години, дні, тижні. Це складно надолужити потім», – каже Козак.
За його словами, перевагою Центру є те, що всі фахівці сконцентровані в одному місці. Є такі відділення: реконструктивної хірургії, реабілітації, травматології, нейрохірургії тощо.
«UNBROKEN – це про команду фахівців, про ідеї, про самовідданість своїй роботі, про вузькопрофільних спеціалістів. Завжди і скрізь кадри вирішують все», – додає Козак.
Якщо є порядок в голові та серці, то він буде скрізь
Як зазначає спікер, велику увагу приділяють комплексному підходу:
«В першу чергу – ментальне здоров’я. Якщо є порядок в голові та серці, то він буде скрізь».
У складі команди працює багато фахівців: ерготерапевт, психотерапевт, психолог, соціальний працівник, ментор. Між ними має бути повна взаємодія, оскільки у центрі роботи – пацієнт.
«Важливо в людях бачити ресурси. Власне, якщо ми говоримо за інвалідність. Я завжди казав, що інвалідність це не вада, не патологія, а стан душі. Акцентувати на обмеженнях не є правильно. Ми маємо розглядати кожну людину, як особистість», – говорить Козак.
Спікер поділився тим, що навчає своїх вихованців не «складати всі яйця в один кошик», не акцентувати все виключно на реабілітації, а звертатися з питанням до людини: «Ким ви себе бачите?». До прикладу, чи буде людина використовувати правило трьох вісімок: 8 год на сон, 8 год на освіту, 8 год на стосунки?
Протезування у центрі “Незламні”
Павло Козак розповів, що все розпочиналося з невеличкого вагончика, а зараз це ціла лабораторія. Біонічне протезування – один з напрямків роботи центру. Воно дозволяє, на скільки це можливо, повернути людині дрібну моторику рук та природність ходьби.
«Незламні» вже встановили три біонічні протези рук. Козак зазначає, що належне треба віддати роботі ерготерапевта. В реабілітації є три етапи: відновлення, адаптація, компенсація. Ментор наголосив на важливості комунікації:
«Без зворотного зв’язку, без аналізу не буде нічого. Він має бути».
Нестача фахівців
В «UNBROKEN» також проводяться курси підвищення кваліфікації для різних фахівців. Проте є проблема з людським ресурсом, бракує працівників.
«Ми не можемо закрити такої потреби, а фахівець нам потрібен на позавчора, навіть не на вчора», – пояснює Козак.
У майбутньому центр планують надавати допомогу 500 000 українцям щороку. Створити інклюзивний простір, де передові світові технології будуть доступні кожному українцю, а також підготувати щонайменше 1000 висококваліфікованих фахівців.
Під час відповідей на питання спікер розповів, що є проблема з медиками:
«Складних кейсів не хочуть брати. Їм простіше взяти два простих кейси, ніж один складний. Але комусь і з складними працювати».
Не робіть для нас без нас
З присутніми Павло Козак також обговорив питання інклюзивності. Він зазначає, що стосовно адаптування робочих місць для людей з інвалідністю, потрібно завжди комунікувати з вузькопрофільними фахівцями, які будуть давати свої рекомендації.
«Не робіть для нас без нас… Всі ми рівні, але всі ми різні. Хочеться, щоб ми були не тільки рівні в Конституції, на папері і так далі. А щоб і в суспільстві ми мали доступ до робочих місць, рекреаційних зон, до реабілітаційних центрів, до лікарень, банально», – каже Козак.
Ментор наголосив, що жодні стосунки не варто будувати на жалості: ні робочі, ні особисті.
«Потрібно акцентувати не на обмеженнях, а на можливостях. В першу чергу починайте з себе, починайте з доступності в головах та серцях», – наголошує Козак.
Під час відповіді на одне зі запитань залу спікер поділився, що був би радий проєктам, які спрямовані на адаптивний спорт. Проте є питання відсутності локації, а також фахівців, які б могли взяти відповідальність за індивідуальні чи групові зайняття.
Життя – це суцільна боротьба
Павло Козак розповів, що військові, які пройшли реабілітацію, повертаються до своєї діяльності.
«У мене є немало прикладів хлопців, які воюють на протезах. Вони повернулися до лав Збройних сил України. А є приклади тих, хто в IT-сфері займається контентом, розробкою Java-ігор».
Під кінець свого виступу Павло Козак розповів, що займається модифікацією, вдосконаленням активних та спортивних візків, це його хобі .
«Війна рано чи пізно закінчиться нашою перемогою. Побутовий і виробничий травматизм ніхто не скасовував. Його ніколи не бракувало. По статистиці до 2014 року кожна 5 людина в Україні мала інвалідність. Це високий відсоток, менше їх не стало. В плані доступності це не просто. Життя – це суцільна боротьба з лінню, комплексами, стереотипами, боротьба з собою. Отримаєш перемогу над собою – всі решта перемоги це питання часу», – підсумовує Козак.
Текст: Ольга Романів
Фото: Антон Сорочак
ФОТО ТИЖНЯ
