Боронив Маріуполь: підтвердилася загибель морпіха з Рогатина Віктора Архитка

Автор: Жанна Головенко

08 Бер, 2024 09:58

Поділитись публікацією
Боронив Маріуполь: підтвердилася загибель морпіха з Рогатина Віктора Архитка

8 березня, у Рогатин прибуде кортеж з тілом Віктора Архитка, який загинув 12 квітня 2022 року, захищаючи Маріуполь. Смерть бійця підтвердили через два роки завдяки ДНК-тесту.

Про це пише “Галка” з посиланням на допис Рогатинської міської ради.

Разом із побратимами з морської піхоти, Віктор Архипко один із перших став на захист Маріуполя.

Періодично він телефонував та писав звідти до рідних:

“Ми живі, Маріуполь наш, скажи усім, що я воюю…”

2 березня 2022 року був останній відеозв’язок рідних з Віктором, де він сказав усім не плакати, що все добре і вони стоять і вистоять. 

Головний сержант-командир гармати розрахунку самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону Віктор Архитко загинув 12 квітня 2022 року у Маріуполі Донецької області.

Смерть Воїна підтвердили лише 1 березня 2024 року. Збіг ДНК з батьком підтвердився на 99,9%.

Прибуття траурного кортежу із загиблим воїном до міста Рогатина очікується 8 березня о 12:00 годині. Колона з тілом Героя рухатиметься зі сторони Івано-Франківська.

На головній площі Рогатина проведуть поминальну панахиду та церемонію прощання. Згодом траурна колона вирушить до села Верхня Липиця.

Парастас за загиблим Захисником буде відслужено відразу після прибуття кортежу у рідне село.
 
Чин похорону відбудеться у суботу, 9 березня о 13:00. Рогатинська міська рада організує автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм.

Довідково:

 Архитко Віктор Іванович народився 2 грудня 1976 в м. Ланівці Тернопільської області. У 1980 разом з батьками переїхав в Рогатин. Після закінчення міської ЗОШ №2 навчався у Рогатинському аграрному коледжі, згодом продовжив навчання у Чернівецькому технікумі залізничного транспорту. У 1994 році пройшов строкову службу в танкових військах. Весь свій трудовий шлях пов’язав із залізницею. Працював у Ходорівській дистанції колії ПЧ-18.

У 2006 році Віктор створив сім’ю, в якій народилося троє дітей — сини Володимир, Василь, дочка Вікторія.
 
У 2016 році старший сержант Архитко Віктор вирішує стати на захист Батьківщини та підписує контракт. Обирає морську піхоту. Захищаючи Маріуполь, отримує перелом ключиці та кульові поранення в ноги. Далі довготривале лікування. Мріючи стати офіцером, для здобуття вищої освіти у 2017 році захисник вступає у Бережанський агротехнічний інститут. Проте у 27 квітня 2020 року знову повернувся на службу. 
 
Захищав Україну від російських окупантів з перших днів повномасштабного вторгнення.