Захисник Віталій Денисюк на початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати Україну. На фронті отримав поранення, тепер проходить реабілітацію у Франківській центральній міській лікарні.
Про це пише Галка з посиланням на центральну міську клінічну лікарню Івано-Франківської міської ради.
«Ми в селі зібрались, десь нас було семеро чоловіків, і вирішили піти до військкомату. Ніхто з нас тоді не думав ні про медалі, які нам згодом даватимуть, ні про грошову нагороду. Адже була така ситуація, що взагалі нічого не ясно було. Ворог сунув, тому ми пішли захищати свою землю і людей», – говорить Віталій.
Захисник пригадує, що тоді йому прийшлось чекати в кількагодинній черзі, щоб його взяли у військо:
«Про свій вибір я не жалію і досі, вчинив би ще раз так само. Я і зараз думаю про те, чи не повернутись на службу. Але розумію, що після ампутації я буду маломобільним і не зможу виконувати бойові завдання, тому поки ще не вирішив, що робитиму далі. Зараз я найбільше думаю про реабілітацію, яка мене чекає, адже це довготривалий процес».
До повномасштабного вторгнення Віталій служив деякий час в АТО й на строковій військовій службі, часто їздив працювати в Польщу. Війна змінила його життя, тяжка мінно-вибухова травма призвела до втрати стопи та частини гомілки, кажуть у лікарні. Чоловік пригадує, що перед пораненням відчував, що має статись щось зле:
«В мене все не ладилось з самого ранку: то їдемо дорогою і рацію заблокувало, то аптечку забув взяти. Ми заходили в посадку і я ішов перший, став краєм пальця на міну, яка була закопана. Добре, що недалеко були хлопці й мене відвезли після поранення на стабілізаційний пункт. Далі ампутація».
Незабаром Віталій буде вчитись наново ходити, зараз готується до протезування. Для цього йому у відділенні травматології, ортопедії й реконструктивної та пластичної хірургії провели ряд успішних операцій.
Медики говорять, що частою проблемою при таких пораненнях є те, що рана довго не гоїться через інфекцію. Тому захиснику Віталію лікарі дезінфікували рану й провели реампутацію. Остання операція – пластика шкіри. Зараз у військового все добре і він готується до виписки. Прогнози медиків втішні.
«Не я один тоді пішов, багато йшли. Бригада, в якій я воював здебільшого складалася з добровольців. Зараз більшої частини її складу уже нема. Вони або повмирали, або поранені чи хворіють. Сумна ситуація зараз в Україні, нам не вистачає як зброї, так і людей», – ділиться Віталій.
ФОТО ТИЖНЯ
