Російські медіа пишуть про “мовний геноцид”, яким вони називають ухвалений п’ять років тому закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Як приклад наводять “мовний конфлікт” у готелі Івано-Франківська.
“Рівно п’ять років тому, 15 травня, в Україні ухвалили закон про заборону російської мови, підписаний ще Петром Порошенком. Відтоді поступовий перехід країни на українську мову перетворився на справжнє цькування мільйонів громадян. Усім, хто переходить на російську, нехай навіть вона для них рідна, влада погрожує покаранням, а часом навіть смертю“, – лякають в етері RenTV.
Державне російське агентство ТАСС не пише про страту за російську мову, але згадує про “курс на повне витіснення і заборону російської мови, який був розпочатий Києвом відразу після держперевороту 2014 року“.
“Конституційний суд України виніс вердикт, що “росіян як окремої національної групи в країні не існує” і вони не мають права “на юридичний захист як етнічна або мовна одиниця”. У підсумку мільйони жителів України були оголошені “політичним конструктом” і остаточно втратили право на рідну мову”, – пише ТАСС.
У переліку “утисків” згадують мовні квоти на телебаченні, заборони на викладання російською, кіно, книги та Ірину Фаріон. Говорити виключно українською зобов’язані держслужбовці, викладачі, медики, продавці. А ті, хто не хоче або не може, начебто стають об’єктом цькування.
Як приклад наведена історія про те, що у готелі в Івано-Франківську персонал відмовляється говорити з постояльцями російською.
Це правда?
Конфліктна історія в готелі дійсно була. Її, словом, поширив телеграм-канал “Политика Страны” – один з інструментів онлайн-видання “Страна.ua”. Воно з 20 серпня 2021 року є під санкціями Ради національної безпеки і оборони, бо роками продукує та/або поширює проросійську пропаганду. Так сталося і зараз — історію підхопили наведені вище російські пропагандистські медіа.
Власне щодо самого інциденту, скандал стався у франківському парк-готелі Optima Collection. Харківська підприємиця Альона Колодуб обурилася табличкою на рецепції, в якій українців закликають спілкуватися українською. Текст на ній харків’янка назвала “тролінгом”. А під час спілкування з адміністраторкою готелю зазначила, що “каждый гражданин имеет право общаться на любом языке”, посилаючись на статтю 10 Конституції України.
Гостя продовжила провокувати, наголошуючи на “порушенні прав і свободи людей”. Крім того, жінка використовувала фрази, дослівно, “давайте будем фашистами все”, “а вы, такое чувство, з Угорщини”, – реагуючи на пояснення адміністраторки. Ба більше, у своєму блозі жінка, назвала більшість франківців “недалекими”, адже ті стали на захист працівниці готелю.
Вимога клієнтки до персоналу спілкуватися російською є порушенням закону.
“Ніхто не може бути примушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж державна…”
“Мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Туристичне чи екскурсійне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою.”
“Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.”
Втім саме ухвалений п’ять років тому закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” надає право на спілкування російською, але за згодою обидвох сторін.
“На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін“.
Як видно на відео, згоди персоналу не було. Тож потенційна клієнтка, яка до того ж заявила, що є громадянкою України, відмовилася від поселення у готель.
А що з приводу заборони російської?
Як нагадує авторитетне видання “Детектор медіа”, називати мовний закон “законом о запрете русского языка” — одна з улюблених маніпуляцій кремлівської пропаганди. Насправді закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не спрямований на обмеження, не кажучи вже про заборону, жодної мови. Те, що забезпечення вживання української в офіційній сфері кимось автоматично сприймається як “заборона російської”, саме по собі показово. При цьому, як правило, використовується аргумент щодо “вільної конкуренції” мов, у якій держава повинна підтримувати українську, виділяючи на її вивчення та популяризацію більше грошей із бюджету. Хоча конституційний статус української як єдиної державної мови виключає будь-яку можливість такої “конкуренції”.
При цьому закон зобов’язує офіційних осіб, персонал у сфері обслуговування знати українську, але не забороняє обслуговувати іншими мовами, якщо працівник ними володіє.
Водночас закон взагалі не стосується приватного спілкування та не вказує, якою мовою між собою повинні спілкуватися громадяни України.
Коротко
Ні закон від 25 квітня 2019 року, ні будь-які інші закони не забороняють в Україні російську мову. Спілкуватися російською, як і споживати російськомовний інформаційний продукт відмовляються самі громадяни, з огляду на агресивну війну, яку проводить сусідня держава.
Головне зображення створене штучним інтелектом
ФОТО ТИЖНЯ
