Доброякісні новоутворення грудної залози, такі як фіброаденоми та кісти, є поширеними серед жінок різного віку. Проте вони можуть також зʼявлятися й у чоловіків – дуже рідко, але мають більшу схильність до переродження в онкологію. Їх своєчасна діагностика та лікування мають важливе значення для запобігання можливих ускладнень і збереження здоров’я пацієнток та пацієнтів.
Читайте також: Спіраль як метод контрацепції та лікування: розповідає франківська гінекологиня Марʼяна Петрина
Про це “Галці” розповів Юрій Стинський – мамолог, хірург-онколог лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” в Івано-Франківську. Говоримо з фахівцем, які існують доброякісні новоутворення грудних залоз, та про те, як їх діагностують та лікують.
– Що таке доброякісне новоутворення молочних залоз?
– Доброякісних новоутворень молочних залоз є декілька видів. Це є кістозні утворення, або так звані фіброзно-кістозні мастопатії, або солітарна кіста. Друге – це є фіброаденоми, які є найбільш поширеними, і можуть підлягати хірургічному лікуванню. Третє – ліпоми (утворення з жирової тканини). І четверте – це внутрішньопротокові папіломи, або хвороба Мінца, яка має тенденцію переродження у рак. І в основному лікується хірургічним шляхом.
– А які причини їхнього утворення?
– Насправді є дуже багато теорій появи новоутворів, але основна причина, на яку роблять ставку – зміни гормонального фону або фонові захворювання, які можуть до цього призводити. Говорять й про спадковість, але вкрай рідко.
– Чи бувають новоутворення у грудних залозах чоловіків? Якщо так, які на це причини?
– Бувають. Причина теж та сама – пов’язана з гормонами. У чоловіків спостерігаються ті ж самі утворення, що й у жінок. Починаючи з кіст, закінчуючи онкологією. І лікуються вони відповідно ідентично. Тобто немає різниці між лікуванням чоловіка і жінки, але при наявності утворення в чоловіка, прогноз трошки гірший в сторону онкології, ніж у жінок.
– У чоловіків вони рідше зустрічаються?
– Вони бувають дуже рідко. Тобто це близько 2% від загальної кількості цих діагностованих захворювань.
– Як себе проявляють доброякісні пухлини?
– Жінка може відчути у грудях вузлове утворення при самоогляді. Відчувати дискомфорт, набряк, біль, розпирання у грудній залозі. Тобто ці всі ознаки мають насторожити жінку та спонукати звернутися до фахівця. Далі – це наявність втягнення соска або деформація грудної залози. І ще одне – збільшені лімфовузли. Вони можуть збільшуватися і на фоні інших змін, наприклад, наявність запальної кісти, але на це потрібно звертати увагу.
І останнє – якщо ми ведемо мову про внутрішньопротокову папілому, то найбільш часта ознака – наявність кров’янистих виділень. Саме кров’янистих, адже всі інші виділення, які можуть бути при натиску на молочну залозу, не вважаються як такою проблемою. Вони потребують контролю, але в більшості випадків не свідчать про щось загрозливе.
– Як відбувається лікування?
– В основному потрібно знаходити першопричину виникнення новоутворення. Якщо ми говоримо про дифузну фіброзно-кістозну мастопатію, то найчастіше тут йдеться про зміни гормонального фону. І при наявності у жінки скарг, вони потребують корекції гормонального фону. У більшості випадків – консультації гінеколога та ендокринолога, які й займаються лікуванням.
При наявності дифузно-кістозної мастопатії без скарг та змін, вона підлягає просто динамічному спостереженню. Дана патологія є найбільш поширеною – кожна третя жінка має такі новоутвори.
Якщо це вузлові форми патології (фіброаденоми, ліпоми), то вони лікуються тільки хірургічно, але тут ще має бути індивідуальний підхід. Тому що наявність фіброаденоми, вперше виявленої у віці до 25 років, то її можна динамічно спостерігати при умові, що її розмір сягає не більше 2 см. Якщо сягає більше 2 см, тоді лікар дає рекомендацію хірургічного лікування.
Вперше виявлені вузлові форми патологій після 25 років, повинні обовʼязково бути морфологічно верифіковані. Тобто потрібно взяти біопсію з метою доказу, що це доброякісне утворення. І в залежності від результату аналізу, і від розмірів утворення, від темпу його росту, індивідуально вирішується – чи пацієнт залишається на спостереженні, чи плануємо оперативне втручання.
Наявність виділень або доказу того, що є внутрішньопротокова папілома – це 100% хірургічне лікування. Це облігатний передрак, який має дуже високий ризик переходу в онкологію. І таким пацієнтам стовідсотково рекомендують хірургічне лікування з метою попередження виникнення онкології.
– Нагадайте, як часто жінці потрібно профілактично відвідувати мамолога?
– Раз у рік, при відсутності скарг, змін при проведенні самостійних оглядів. При кожному профогляді використовується потрійна методика: клінічний огляд, додатковий метод обстеження, при необхідності – верифікація результатів або біопсія. Тільки в такому випадку ми можемо плюс-мінус гарантувати, що протягом року у пацієнтки не буде виявлена занедбана форма патології.
Є одна цікава річ, коли пацієнтка ретельно спостерігається, приходить на онкопрофогляд, і на один з років в неї виявляється якась патологія, і жінка дуже дивується, а чому вона зʼявилася, бо “я ж регулярно ходжу до вас на консультації”. Але варто пояснити, що ми не маємо жодного методу попередження виникнення онкології. Мета онкопрофогляду саме у ранньому виявленні патологій, які потребують лікування або спостереження.
– Додатковий метод обтяження – це або УЗД, або мамографія?
– Так, і це вже вирішується від стану грудної залози, від віку пацієнта, від наявності/відсутності обтяжуючого анамнезу. Тобто вирішується індивідуально, як часто потрібно робити обстеження, який метод обрати для того, щоб адекватно оцінити новоутворення. Адже кожен з цих методів не може замінити один одного. Не потрібно думати, що якщо я зроблю УЗД, то мені не потрібно робити мамографію, чи навпаки.
Кожен метод має свою перевагу у виявленні певної проблеми. Якщо ми говоримо, наприклад, про кісти, то тут більшу ставку роблять на УЗД. Тому що нас цікавить внутрішній контур, вміст утворення, наявність якихось змін.
Якщо ми ведемо мову про наявність або відсутність онкології, тоді використовуємо мамографію. Тому що мамографія може бачити мікрокальцинати, які апріорі є дзвіночком щодо онкології, і жоден інший метод обстеження його не бачить. УЗД може бачити макрокальцинати, які виникають при доброякісних змінах грудних залоз.
МРТ не бачить мікрокальцинати, але може диференціювати доброякісні утворення по накопиченню контрасту, чи вони є високоризиковані, і чи потрібно з ними щось робити.
І сумарно кожен метод має плюс-мінус 70-90% ймовірності позитивного результату, але кожен той відсоток, який вони не додають, має інший метод обстеження, який зменшує ризик не виявити певну патологію.
– Які переваги діагностики та лікування доброякісних пухлин молочних залоз у «Мед-Атлант»?
– “Мед-Атлант” має замкнуте коло діагностики та лікування, починаючи від консультації вузького спеціаліста, всіх додаткових методів обстеження, і закінчуючи самим лікуванням, включаючи хірургічний метод. І при діагностиці будь-якої патології замкнутий цикл має дуже велике значення! Пацієнт, по-перше, знаходиться локально в одному місці, йому не потрібно кудись бігати. По-друге, він знаходиться постійно під наглядом спеціалістів, які займаються даною проблемою. По-третє, дані спеціалісти мають між собою взаємозв’язок, коли потрібна суміжна консультація або канцелярна консультація. І це найкращий варіант.
– Скільки триває, в разі потреби, операція?
– Це індивідуальне питання. Класично рахується, при доброякісних новоутвореннях, сам час оперативного втручання складає від пів години. Теоретично, може тривати довше, адже є індивідуальні особливості, є технічні моменти. При виконанні операції робиться ставка на візуальний ефект, тому що пацієнтка зазвичай хоче, щоб все було красиво, щоб не було рубців, дефектів у грудній залозі. І робота над цим, вона затягує час, але не погіршує післяопераційні прогнози. Збільшення тривалості операції не впливає на стан пацієнта в подальшому.
А загалом сама процедура є одноденною. Тобто пацієнт зранку приїжджає, після обіду відпускаємо вже додому.
– І на завершення – поділіться непересічним випадком з вашої практики.
– Можу сказати, що кожен день – непересічний випадок. Дуже багато залежить від індивідуального розуміння між лікарем та пацієнтом. Тобто пацієнт завжди, приходячи на консультацію до онколога або до онкохірурга, він боїться, що в нього є онкологія.
Начитавшись різної літератури чи інформації у мережі, думає, що він вже все знає, розуміє і хоче підказати, що робити далі. І це – найбільша наша проблема. По-перше, деколи ми не можемо переконати пацієнта в протилежному.
Друге – питання доцільності призначення медикаментозного лікування, по-чесному, не завжди буває виправдане, тому що пацієнт дуже хоче лікуватися з надією, що це якийсь профілактичний варіант.
По-третє, часто бувають такі моменти, коли не було ніякої проблеми, але через певний період вона з’являється, і пацієнт питає, чому так сталося. Але не існує жодного випадку, що прийшов пацієнт до лікаря, і лікар хоче йому зробити гірше, або змовчати про його проблему. Питання гіпердіагностики у такої людини може бути, якщо лікар бачить, що вона дуже насторожена або дуже перелякана, і, скажімо так, дуже активна в цій ситуації. Тоді лікар старається робити більше обстежень, щоб забезпечити адекватний результат. Тобто все робиться з метою, щоб надалі все було гаразд.
Але ми не маємо, ще раз наголошую, не маємо жодних методів попередження виникнення тих чи інших патологій. Наша мета – раннє виявлення проблеми, її спостереження та лікування.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
https://www.facebook.com/medatlantif
https://www.instagram.com/med_atlant.if/
https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
ФОТО ТИЖНЯ
