“Галка” розпитує відомих франківців про дезінформацію та маніпуляції. Наші герої розповідають, звідки дізнаються інформацію про події в Україні, як її перевіряють. І дають поради читачам, як вберегтися від російської дезінформації.
Іван Бліндар – актор івано-франківського національного драмтеатру та кіно. У 2024 році додаткову популярність здобув після презентації фільму “Я, Побєда і Берлін”, в якому зіграв роль Кузьми Скрябіна. Митець поділився, як на нього впливає інформація про події навколо й що робить, аби мінімізувати її ефект на себе.
– Звідки дізнаєтеся про новини в Україні та регіоні?
– Офіційні джерела та медіа. Перш ніж репостити, я дивлюся що це: чи це підтверджені медіа, чи мають синю галочку. Читаю медіа, які не зашкварювалися фейками. Найбільше я дізнаюся із BBC.ua. Я відписався від більшості медіа після повномасштабного вторгнення через велику кількість інформації. Залишилося два-три медіа, які я час від часу читаю. Ще дивлюся канал Стерненка і Лачена, але дуже рідко і то в телеграмі.
Систематично я читаю The Guardian. А почав, тому що по статтях вчив англійську за порадою викладачки. Також зі світових медіа дивлюся BBC.
– Ти згадав про телеграм. Чи був ти коли-небудь підписаний на анонімні телеграм-канали і яке у тебе ставлення до них?
– Дуже негативне, бо вони часто зашкварювалися з фейками, рекламою казино, різними некоректними відео, інформацією заради хайпу. Навіть до повномасштабного вторгнення, я бачив, який контент франківські телеграм-канали ставили, як вони хайпували. Пропонували мені взаємний піар, розіграші, то я відмовляв ще тоді. А зараз вони “давайте робити супермедіа, бо ми такі свідомі”, а насправді свідомості там небагато. Я бачив, як ці канали розвивалися, які там мемчики були, контент із російським музлом, тому пішло воно все. А зараз вони перевзулися. Це аматори, які хочуть бути журналістами, а дехто навіть собі пише, що вони журналісти. Якщо ти некомпетентний і не професіонал в цьому, то не пхайся. Для мене це щось таке, як блогери кажуть, що вони актори.
– Як визначаєте, що є правдою, а що ні з інформації про події навколо?
– Дуже багато фейків з’явилося після повномасштабного вторгнення. Російське ІПСО працює не лише на теренах України. Вони по всьому світу пустили щупальця, ракові метастази. Вони підкуповують медіа у різних країнах або відкривають свої медіа. Моя подруга, що живе в Італії, розповідала, що там дуже багато проросійських медіа, які фінансуються із росії. Я натрапив на статтю-розслідування про іноземні медіа, які фінансуються з росії. Тому я почав перевіряти після повномасштабного, а зараз ще більше. Це пов’язано з тим, що почали використовувати масово чат GPT і генерують дуже багато неперевіреної інформації. Як на мене, зараз треба бути вдвічі обережнішим і перевіряти, порівнювати інформацію у різних медіа. Якщо інформація сходиться, то це правда. Хоча, на 100% це правило не працює.
Стараюся перевіряти ту інформацію, яка є в країні гострою й може роз’єднати. Наприклад, мовні, політичні питання. Зазвичай, це те, чим можуть скористатися росіяни на свою користь, посіяти паніку, різні думки, конфліктні ситуації. Те, що в нас викликає найбільше емоції та дискусій, я стараюся перевіряти. Бо вони знають, якщо ми будемо розділені, то їм буде легше нас перемогти.
– Чи помічали вплив дезінформації на себе та своє оточення в час повномасштабної війни?
– Так. Згадати, наприклад, початок повномасштабного вторгнення, коли дуже добре спрацювало москальське ІПСО стосовно міток, коли багато хто ходив, шукав і хотів замальовувати їх. Я дуже напружився стосовно цього. Загалом усі були у дуже напруженому стані та вірили у будь-яке ІПСО. Другого чи третього дня я вже почав замислюватися, чи справді це спрацює стосовно бомбардування, чи націлення ракет. Я звернувся до військового й він написав, що скоріш за все, це москальське ІПСО, заради посівання хаосу, навіювання паніки та страху на населення. Люди ледь не самосуд влаштовували, коли бачили, що хтось ходив по дахах.
Таким ІПСО були не тільки мітки. Тому треба перевіряти, а якщо самостійно не виходить, то звертатися до експертів, що можуть у цьому допомогти.
Медіа нашого ворога працює добре і колише настрої нашого народу. Це не повністю дезінформація, але ІПСО про ядерну атаку, коли всі почали масово шукати препарати із вмістом йоду, респіратори та протигази. Я пам’ятаю цей момент, бо до мене прийшов запит від військових, яких били фосфором і різними речовинами. Був запит на 50 протигазів, а я не міг дістати навіть за два тижні, бо нічого не було. Ми взагалі замовляли з Чехії, і я не зміг їх вчасно доставити, що створило не велику, але все ж проблему на фронті.
– У волонтерській діяльності ще якось стикався із дезінформацією, стереотипами?
– Так. І не тільки у контексті свого волонтерства. Збори падають, бо дуже часто дискредитують хороших волонтерів. Це не тільки вплив ворога, але й те, що люди вірять, коли чиясь там тітка сказала, що волонтери недобросовісні. Хоча це може бути неперевірено й без доказів. А заплямити хороші наміри волонтера дуже легко, сказавши, що він чи вона поганий. А якщо втрачається довіра, то втрачається здатність допомагати. Коли я бачу пости з хейтом стосовно великих фондів, я впевнений, що це погано вплине на показники донатів.
Зараз серед своїх знайомих я чую, що вони перестали донатити, бо “я бачив, куди ці гроші пішли”. Я питаю чому не донатять у перевірені фонди. Після року повномасштабного вторгнення я сам доначу тільки перевіреним фондам, волонтерам. Й сам особисто розпочав допомагати тільки знайомим військовим. Мої знайомі допомагали “військовим”, які як виявилося не мають нічого спільного зі службою, і надавали липові документи. В якийсь момент шахраї активізувалися і я не чекав моменту, щоб навчитися на власних помилках, а вчився вже на чужих.
– Навколо чого зараз найбільше брехні, на вашу думку?
– Думаю, довкола політичних питань, тендерів, яких дуже багато і пилять державне бабло наліво-направо. Всі знають, говорять, але нічого не відбувається. Також багато питань до підсудних справ. Я не розумію багато з того, що зараз відбувається. Прокурор, що ховається на стриху, чи бабло, яке скидають через паркан.
Я не знаю, скільки ще має впасти бомб, вмерти людей, аби пробудити совість. Зараз прийняли у першому читанні закон, що ти ще можеш відкупитися від корупції. Це абсурд. Довкола влади багато брехні та недоговорень. Сидів тепер і перевіряв новину про садибу Зеленських, яку зруйнували у Києві. Я думав, що це фейк. Фірма із назвою “Тургенєв” руйнує пам’ятку.
Ну і влада не може контролювати медіа. Я не бачу доцільності використання таких сум на медіа, бо я впевнений, що це можна робити дешевше і якісніше. Ми ніколи не зможемо побачити на “Єдиному марафоні” інформації про Червінського, бо це гостре питання, яке стосується офісу президента. А скільки ми ще не дізнаємося. Про Червінського підхопили вільні медіа, а інші?
Я розумію, що в час війни не можна все висвітлювати через війну, ворога, ймовірну паніку і так далі, але втручання влади у медіа я взагалі вважаю неприйнятним.
– Що робите для того, аби не попастися на маніпуляцію і дезінформацію?
– Не реагую на “ТСН вражає!”, “Увага-увага!”, “Терміново!”. Перші місяці повномасштабного далися в знаки, коли я піддавався на всяку інформацію і мої панічні атаки в якийсь момент дуже сильно посилилися. Зараз взагалі дуже холодно реагую на новини: отримав, опрацював, перевірив на офіційних медіа. Якщо не можу ніяк вплинути на ту інформацію, то не реагую, якщо можу, теж не реагую, бо для чого перейматися, коли можна щось виправити?
Не реагую на голосні пости. Хоча придивляюсь, бо інколи люди пишуть емоційно, бо треба термінова допомога. Треба бути уважним. Тримати фільтр в голові. Не хвилюватися, але перевіряти.
Я вже казав, що повідписувався від всяких тривожних медіа. Краще сприймається суха інформація.
– Як порадите вберегтися від російської дезінформації?
– Обов’язково перевіряти серед кількох видань. Загугліть собі список перевірених медіа і підпишіться тільки на них.
Не брати зразу все на віру. Реагуйте дуже холодно на будь-яку новину, тому що нічого не зміниться від того, як ви будете ставитися. В нашому спокої є наша сила. Не піддаватися паніці, тому що паніка це великий ворог і це знає наш одвічний ворог і використовує це.
І якось Олексій Гнатковський сказав після вистави, що не потрібно шукати в чому ми різні, а шукати в чому ми єдині. Тому, що в єдності можемо протидіяти ворогові.
Автор світлин Володимир Мисик
Читайте також: Після фільму "Я, "Побєда" і Берлін" з франківцем у головній ролі, попит на книгу Скрябіна зріс у 10 раз, — Forbes
ФОТО ТИЖНЯ
