Працю Геродота у виданні 1570 року показали у Держархіві Прикарпаття (ФОТО)

У Державному архіві Івано-Франківської області зберігається праця Геродота Галікарнаського “Історія”, написана у V ст. до н.е. Книга до Держархіву дійшла у виданні 1570 року й ознайомитися з нею можна у читальному залі архіву.

Це відредаговане перше видання грецькою мовою, видана в Женеві Генріхом ІІ Естьєном (Генрікусом Стефаном), членом відомої французької друкарської династії, пише “Галка” з посиланням на Держархів.

Первісна обкладинка, виготовлена з марокканської шкіри та вибитою позолоченою короною, до наших днів не збереглася. На першому аркуші – гравюра із зображенням оливкового дерева з девізом латинською мовою NOLI ALTUM SAPERE («Не будь високомірним», «не величайся»). Це скорочений варіант з послання св. апостола Павла до Римлян 11:20: «Noli altum sapere sed time» («Не величайся, але бійся»).

Книга містить гравюри із зображенням і описом мосту у Вавилоні, замку Семіраміди та її садів. 

“Монументальна праця Геродота присвячена історії греко-перських війн і описові країн і народів, що воювали з персами — перший історичний твір стародавнього світу, що дійшов до нас, і одночасно перший в історії античної літератури памʼятник художньої прози. Тут міститься безліч географічних, етнографічних, природничо-історичних та літературних відомостей про Перське царство, Єгипет, Скіфію, а також інші царства і землі, в яких знайшла своє народження і сенс культура Західного світу”, – нагадують у Держархіві.

Спочатку вона мала назву «Історія» (гр. дослідження, вишукування); у III ст. до н. е. александрійські вчені розділили його на 9 книг, давши кожній з них імʼя однієї з девʼяти муз.

“Для нас «Історія» Геродота є безцінним джерелом, в якому вперше докладно описуються українські землі та народи що проживали на них. Саме тут детально описані річки Істр (Дунай), Борисфен (Дніпро), Гіпаріс (Південний Буг), тому інколи Геродота ще називають основоположником географічного українознавства.

Вона дає змогу скласти уявлення про тодішні народи та племена, що населяли наші землі, дізнатися більше про скитів так званих предків нашої нації, і зрозуміти звідки ми врешті беремо свій початок, звідки йде наше коріння, хто був нашими пращурами”, – пояснюють у Держархіві.