Жінка каже, що рослина, яка перегниває, дає поживу землі. Раніше вона теж полола свій город та парник і вивозила як і всі, але в них перестав родити врожай. Все через те, що земля виснажилася. Тоді й вирішила спробувати органічні добрива.

Завдяки цьому вдалося виростити близько шести сотень кущів різних троянд, а ще лілії, тюльпани та інші квіти.
Згодом ініціативу Марії Мартинюк помітила місцева влада. Голова Підкамінської селищної територіальної громади Богдан Бутинський впевнений, що проблема зі сміттям актуальна не лише для Підкамінської громади, але й всієї країни. Тому громада вирішила взяти участь в конкурсі «Кращі практики управління біовідходами».

Проєкт реалізовує громадська організація «Екологічні новини». Голова організації Ольга Машкова каже, що мета цього проєкту — зменшити негативний вплив біологічних відходів на клімат та жителів громад:
«Саме біологічні відходи — харчові і садово-паркові складають 30-60% побутових відходів. І тому, компостуючи, ви можете зменшити сміттєзвалища або полігон майже на половину. А ще можна створювати екологічні робочі місця. Тому ми сподіваємося, що в громадах, які беруть участь в проєкті, з’являться такі посади як компостувальник чи еколог».
Участь в конкурсі брали понад пів сотні громад. Саме Підкамінська громада перемогла, тому тут встановили п’ять громадських компостерів. Богдан Бутинський наголошує, що головне — привчити людей сортувати відходи, покращувати екологічну ситуацію та привчити до компостування в громаді.

Голова селищної ради запропонував долучитися до проєкту і місцевому психоневрологічному інтернату. Директор інтернату Михайло Чумак каже, що відразу погодилися, адже є багато відходів, які хотіли використовувати з користю, а не просто викидати на смітник.

Працівники охоче підтримали ініціативу, тому тепер на території Підкамінського психоневрологічного інтернату є один з компостерів.
«Всі минулі роки, коли ми вичавлювали сік з яблук, просто не знали, що робити з всіма відходами. А зараз вичавили сік, відходи завезли в ящики, пересипали тирсою, пересипали травою та будемо наповнювати. Думаю, що буде багато відходів і ми швидко наповнимо всі ящики та переробимо їх», — каже Михайло Чумак.

Директор закладу ділиться, що в них є свої поля, де висаджують городину — овочі та зелень. Тому перероблені відходи планують використовувати як добрива для господарства, аби мешканці закладу їли екологічно чисті продукти.
Марія Мартинюк також працює в саду Підкамінського психоневрологічного інтернату, де компостує відходи. І на роботі, і вдома своїм прикладом жінка показує, чому важливо компостувати у громаді та яку це дає користь.
«Багато допомагають родичі, які косять траву, яку я забираю для переробки. Також підтримують сусіди. Навіть сама природа підказує нам як робити правильно. Хоча роботи багато, але квіти ростуть та дуже мене тішать своєю красою», — ділиться жінка.

А ще пані Марія веде свій власний YouTube-канал, в якому розповідає, як доглядає за своїми квітами. Каже, що її мета — залучити до свідомої переробки сміття та компостування більше людей:
«Це може робити кожен. Головне не боятися, і тоді все вийде».