На здобуття Шевченківської премії у 2025 році в чотирьох номінаціях висунули девʼятьох претендентів з Івано-Франківщини.
Читайте також: Франківська “принцеса-воїтелька” Оксана Рубаняк виступила на Aspen Conference та зустрілася з президентом Чехії
Про це інформує “Галка” з посиланням на сайт Шевченківської премії.
Література
- Оксана Рубаняк за книгу поезій “Назустріч смерті”
“«Назустріч смерті» друга книжка молодої поетеси з Карпат Оксани Рубаняк. Цінність поезії Оксани не в досконалих римі та ритмі, а в унікальній документальності: у свідченнях втрати життєвих ілюзій юнки через пряме і безпосереднє зіткнення з війною. «Назустріч смерті» є унікальним щоденником інколи у формі конспектування подій, інколи у формі своєрідного потоку свідомості дівчини, дорослішання і становлення якої відбувається під кулями, вибухами і лементом, передсмертним шепотом посестер і побратимів”, – йдеться на сайті премії.
Оксану Рубаняк на Шевченківську премію висунуло Івано-Франківське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка.
- Юрій Іздрик за книгу поезій “Колекція”
“«Колекція» це спроба представити феномен Іздрика власне як мережевий феномен. До збірки увійшли вибрані вірші, які після оприлюднення їх на ФБ впродовж останніх років отримали більше ніж 600 лайків. Тобто «Колекція» певною мірою (а радше повною) сформована вподобаннями ФБ-спільноти в її Іздриковій бульбашці. Це книжка вибраних віршів, які найбільше полюбилися українським читачам і читачкам за останні роки. Книга проілюстрована Іздриковими ж графічними роботами з 90-х, оригінали яких давно розійшлися приватними та інституційними колекціями, натомість для цього видання автор власноруч збагатив репродукції доданою реальністю олівцевого експромту”.
Юрія Іздрика на премію висунуло чернівецьке видавництво “Meridian Czernowitz”.
- Артур Дронь з книгою поезій “Тут були ми”
“Ім’я поета і воїна Артура Дроня вперше гучно прозвучало в просторі української літератури під час повномасштабного російського вторгнення. Це сталося тоді, коли побачила світ його поетична книжка «Тут були ми». Одне з найавторитетніших українських видань, присвячених літературі та книжкам, «Читомо», в огляді «Птахи та бійниці у дні тривог: нова поезія війни» представило збірку як «одну з найбільш обговорюваних у літературних колах поетичних новинок». Таким чином, молодий 24-річний поет увійшов до кола найпомітніших авторів — і його сміливо можна назвати поміж головними поетичними голосами цієї війни, а особливо — голосом молодого воєнного покоління”.
Артура Дроня на Шевченківську премію висунула ГО “Український осередок міжнародного “ПЕН-клубу”.
- Богдан Томенчук за книгу поезій “Вишийте, мамо, бронежилет”
“Богдан Томенчук директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, громадський діяч, почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, який чималу частину свого життя присвятив розбудові української державності та проблемам української освіти. Поетична збірка «Вишийте, мамо, бронежилет» побачила світ у 2023 році і одразу здобула прихильність як критиків, так і звичайних читачів. У ній вірші різних років і ті, котрі були написані у перші місяці повномасштабного вторгнення. Кошти, виручені з продажу цієї збірки, йшли та йдуть на підтримку ЗСУ, і цим утверджується не лише сила поетичного слова як певна абстракція, а це той конкретний випадок, коли слово стає зброєю в прямому розумінні”.
Богдана Томенчука на премію висунув Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника.
- Зиновій Легкий з книгою “Час каяття і розплати”
“Письменник Зиновій Легкий давно увійшов в українську літературу, він автор сотні новел, десятка повістей і тридцяти романів. Нова книга З.Легкого «Час каяття і розплати» (видавництво «Камула», Львів, 2023 р.), в яку ввійшли три романи – «Стогін ріки», «Розірвана пастка» і «Розплата», є своєрідним підсумком його дотеперішньої творчості. З висоти прожитих років автор повертається до складних і трагічних подій XX століття в Галичині”.
Зиновія Легкого на Шевченківську премію висунула Львівська обласна універсальна наукова бібліотека.
Літературознавство і мистецтвознавство
- Вано Крюґер (Іван Коломієць) за книгу есеїв “Розчахнута квітка”
“Вано Крюґер (Іван Коломієць) у сьогоднішньому літературному процесі та середовищі належить до найсамобутніших, яскравих і непередбачуваних авторів, до тих, кого в інших історичних обставинах, можливо, назвали б «альтернативою» чи «андеграундом». Есеї «Розчахнутої квітки» присвячено насамперед поезії, її різним вимірами, поверхам і просторам. Крюґер напрочуд уважно, аналітично, детально пише про поезію, але водночас також упевнено узагальнює, витворює нові сенси, уникаючи однієї з бід нашого часу надмірної партикуляризації. У «Розчахнутій квітці» йдеться насамперед про визнаних і канонічних поетів: це, наприклад, Іван Драч, Олег Лишега, Василь Голобородько, Емма Авдієвська, Микола Воробйов. Але розповідає автор і про молодих поетів: Олександра Мимрука та Дмитра Кириченка”.
Вано Крюґера на премію висунула Громадська рада з питань культури та спорту.
Публіцистика і журналістика
- Володимир Мула з документальним проєктом “Футбол має тривати”
“Проєкт, який було створено українським режисером Володимиром Мулою та його британським колегою Алексом Ґейлом на замовлення компанії Paramount+, занурює глядачів у емоційну та фізичну мандрівку у європейському турнірі під назвою Ліга Чемпіонів сезону 2022-2023 років українського футбольного клубу «Шахтар» із Донецька у період повномасштабної війни у рідній країні. 21 травня 2024 року режисер отримав найвищу нагороду у сфері телевізійного мистецтва премію «Еммі». Нагорода вручається Національною академією телевізійних мистецтв і наук та є телевізійним аналогом премії «Оскар»”.
Володимира Мулу на Шевченківську премію висунуло державне підприємство “Національна кінематека України”.
Кіномистецтво
- Стрічка “Довбуш”, де зіграли франківські актори
“Фільм «Довбуш» мав вийти у національний прокат у травні 2022 року, одначе знайомство українського глядача з картиною було відтерміновано, внаслідок навали рашистів, до 24 серпня 2023 року. Кінострічка викликала великий інтерес як масової аудиторії, так і критиків та журналістів. Події фільму відбуваються у ХVIII столітті, в основі оповіді сподвижницьке життя Олекси Довбуша, найвідомішого з опришківських ватажків у Карпатах. Винятково сильна, нюансована багатьма психологічними подробицями, роль актора Сергія Стрельникова. Не менш виразною є і робота Олексія Гнатковського в ролі Івана Довбуша – постання в центрі фільму двох людських партитур, двох іпостасей людського характеру є напрочуд вдалим, драматургічним та режисерським, рішенням, яке підносить фільм на рівень високої, масштабної філософської етики”.
“Довбуша” на Шевченківську премію висунула національна спілка кінематографістів України.
Візуальні мистецтва
- Нікіта Тіто за серію плакатів “Шлях свободи”
“«Шлях Свободи» це авторська серія плакатів, присвячених російсько-українській війні та визвольній боротьбі українського народу за свою Незалежність. Кожен плакат автор розміщував на своїй сторінці у FaceBook як власну реакцію на події в Україні, ведучи своєрідний щоденник, який із персональних реакцій став одним із джерел інформаційного опору та можливістю поділитися з усім світом тим, що відбувається в Україні. Плакати Тітова широко розповсюджуються у соціальних мережах, ще використовуються як плакати на різних акціях підтримки України у світі. Наразі серія, починаючи з 2013 року і по цей день, нараховує понад 1750 робіт. На її основі з’явилося кілька самостійних проектів, які є закономірним продовженням головної думки. Більше 400 плакатів було створено лише у перший рік повномасштабного вторгнення рф в Україну”.
Нікіту Тітова на премію висунув Івано-Франківський краєзнавчий музей.
- Зореслава Пилипишак з картиною “Серце Ісуса”
“Зореслава Стасюк є знаною майстринею-вишивальницею. В січні 2024 року у Фортечній галереї «Бастіон» відбулася виставка художньої вишивки її авторства. Особливу увагу гостей галереї приваблював твір сакрального мистецтва «Серце Ісуса». Твір виконаний у техніці ручної вишивки хрестиком» і містить 115 000 рахункових хрестиків відповідно до схеми. Розмір картини 55 х 65 см.”.
Зореславу Пилипишак на Шевченківську премію висунула франківська фортечна галерея “Бастіон”.
ФОТО ТИЖНЯ
