Різдво – це час тепла, родинного затишку і ароматних страв, які збирають всю родину за одним столом. “Галка” запитала відомих франківців про їхні улюблені різдвяні рецепти. Вони поділяться секретами приготування святкових смаколиків, які неодмінно створять у вашому домі особливу атмосферу. Рецепти різдвяних страв
Традиції родини Івана Бліндара
Іван Бліндар — франківський актор театру та кіно, який прославився десятками ролей на сцені Івано-Франківського драматичного театру. Також він відомий участю в кінофільмах, таких як “Сквот32”, “Я, Побєда і Берлін” та інших.
Перед Святвечором родина франківського актора Івана Бліндара завжди прибирає та вимиває хату. Важливий момент — занесення дідуха. Це робить найстарший чоловік у домі. Перед Святою вечерею він заходить до хати з дідухом і промовляє побажання:
“Вітаю вас зі святами, з Різдвом Христовим. Бажаю радості, миру та добробуту…”
Щодо їжі, то родина дотримується строгого посту в день Святої вечері, а старші члени сім’ї постилися ще з початку грудня, від дня святого Романа. Поїсти могли тільки малі діти. Іван, хоч був менший, та старався дотримуватись традиції.
“Я дивився на старшого брата — він терпів, нічого не їв, тільки чай пив чи воду. І я теж так робив. Ми аж увечері сідали вечеряти”, – ділиться актор.
Ввечері стіл прикрашають традиційні страви: пісна кутя, вареники, оселедець. На другий Святий вечір меню змінюється, стаючи більш багатим. Готують щедру кутю з курагою, родзинками, медом, цукатами. Стіл доповнюють солодощами та іншими смаколиками.
Зазвичай у сім’ях головною стравою є кутя, і всі за неї борються. А в Івана трохи інакше:
“У нас кожен бере по трошки куті, а найбільше їдять оселедець з варениками. Дуже багато вареників — з картоплею, з фасолею, з грибами, з капустою. Оцей оселедець основний – це така підливка до пирогів. Звичайний оселедець ріжеться дрібними кубиками і смажиться на сковорідці. Туди додається дуже багато цибулі, смажиться, а потім додається трошки паленої муки для кольору, вода — і це все гусне, стаючи підливкою. І ось із варениками з картоплею ця страва неймовірно смачна”.
Люди дивуються, коли Іван розповідає про цю страву. За його словами, подібного він ніде не зустрічав. Тільки на батьківщині його тата: селі Королівка Тлумацького району.
До цього додаються різні традиції. Наприклад, мама Івана щороку робить вареники із сюрпризами: кладуть 10 копійок — на багатство, горох — на поповнення в сім’ї, сіль — на важку працю або багато клопотів. І кожен боїться зламати зуб об копійку!
Особлива увага приділяється дітям, які беруть участь у стародавньому звичаї. Під стіл кладуть сіно, і діти залазять під нього, імітуючи голоси тварин.
Наприклад, вони кукають, щоб у хаті велись кури, мукають — для корів, іржуть, як коні, чи рохкають, як свині. За ці старання бабуся обов’язково винагороджує їх грішми чи солодощами.
Колядки у родині актора — це теж неодмінна частина свят. В селі його матері (Калуський район, село Верхня) колядувати починають одразу після Святої вечері. Натомість у селі батька (Тлумацький район, село Королівка) колядують наступного ранку. Родина намагається відвідати обидва села, поки бабусі й дідусі живі.
Кутя на узварі від шеф-кухаря Миколи Мигаля
З нами поділився цікавим рецептом куті Микола Мигаль — український шеф-кухар з Івано-Франківська, відомий своєю участю в кулінарному шоу «МастерШеф.Професіонали».
“Різдво і кутя завжди в нашій сімʼї асоціювалися з великим святом, родинним застіллям, передсвятковою метушнею і, звісно, з кутею. А особливо для мене, адже католицький Святвечір збігається з моїм днем народження. Тому я завжди на свій день народження їв кутю, і ця страва викликає в мене багато спогадів, адже замість святкового торта є святкова кутя”, – розповів Микола Мигаль.
Він додає, що в його родині є рецепт куті, який передається від покоління до покоління, час від часу трохи змінюючись. Микола Мигаль уточнює, що колись кутя готувалася з інгредієнтів, які завжди були по закутках хати (звідси й походить назва “кутя” — від слова “куток”).
“У нашому регіоні завжди сушили яблука та груші на горищах, а іноді навіть підвуджували (підкопчували) їх у хатах-граждах. Багато хто сушив чорнослив та інші сухофрукти. А взимку з цих сухофруктів варили вар, який ми зараз називаємо узвар”, – каже шеф-кухар.
Микола Мигаль поділився з нами рецептом «рідкої куті на узварі». А для тих, хто любить густу кутю, він радить просто додати вдвічі менше узвару.
Рецепт узвару до куті
Інгредієнти (на 2 л):
- Сухофрукти – 200 г
- Вода – 2,3 л
- Цукор або мед – 100 г
Приготування:
- Сухофрукти злегка промийте в теплій воді.
- Викладіть їх у каструлю, залийте водою та доведіть до кипіння.
- Варіть на середньому вогні 10-15 хвилин.
- Додайте цукор або мед, накрийте кришкою і зніміть з вогню.
- Дайте узвару настоятися кілька годин під закритою кришкою.
Рецепт куті (на 3,3 л готової страви)
Інгредієнти:
- Мак – 100 г
- Цукор – 30 г
- Яра пшениця (цільнозернова) – 200 г
- Суміш горішків (грецькі, фундук, мигдаль тощо) – 150 г
- Сухофрукти (родзинки, курага тощо) – 150 г
- Мед – 150-200 г (або за смаком)
- Узвар – 2 л
- Сіль – 1-2 г (щіпка)
Приготування куті
- Підготовка пшениці:
- Промийте пшеницю кілька разів у холодній воді.
- Замочіть у воді (приблизно 500 мл) на 30 хвилин.
- У тій самій воді поставте на вогонь і варіть до готовності. Якщо любите трохи тверду пшеницю — недоваріть її, а для більш розвареної консистенції краще використовуйте озиму пшеницю.
- Підготовка маку:
- Запарте мак окропом, кілька разів змініть воду (це допоможе позбутися гіркоти).
- Процідіть мак і покладіть у теплу макітру (перед цим ошпарте її окропом).
- Макогоном розтирайте мак до появи молочка і пюреподібної консистенції. Поступово додайте цукор і тріть далі.
“Є багато традицій та символізмів, пов’язаних із перетиранням маку. Наприклад, вважається, що якщо облизати макогін, то це може призвести до облисіння”, – додає Микола Мигаль.
- Підготовка сухофруктів і горіхів:
- Запарте сухофрукти окропом кілька разів.
- Великі шматочки (наприклад, курагу) наріжте на невеликі кубики.
- Горіхи кілька разів ошпарте окропом, після чого можете трохи підсмажити або підпекти для більш насиченого смаку.
- Змішуємо інгредієнти:
- У макітру викладіть пшеницю, перетертий мак, сухофрукти та горіхи.
- Додайте мед і залийте гарячим узваром (за потреби узвар можна ще раз довести до кипіння і процідити).
- Все ретельно перемішайте, спробуйте на смак. За бажанням додайте ще меду.
“А далі все ретельно перемішуємо, пробуємо на смак, і якщо потрібно, додаємо ще меду. І все, кутя готова! Веселих свят та гарної коляди!”, – каже шеф-кухар.
Цікавинки на різдвяний стіл від Тараса Прохаська
Тарас Прохасько — франківський письменник, журналіст та есеїст, один із найяскравіших представників “станіславського феномену”, лауреат Шевченківської премії. З “Галкою” він поділився особливостями куті, вареників та борщу на Різдвяні свята.
Кутя та вареники
Тарас Прохасько розповів, що у нього є одна цікава деталь у приготуванні куті.
“Якщо інші люди роблять її розвареною, то у мене вона тверда. І в тому якраз її особливість, що пшениця не має бути до кінця розварена під час приготування. Також є ще одна маленька деталь — я до куті додаю свіжий тертий лимон”, — розповідає Тарас Прохасько.
Обов’язково на святвечір на столі у письменника мають бути вареники. І не одні, а цілих чотири види. З капустою, картоплею, маком та квасолею.
Борщ з кислими буряками
Борщ письменник готує з кислим буряком. За десять днів до приготування страви він квасить буряки, які потім додає до страви. Такий рецепт у родині Прохаська зберігається ще з 20-х років минулого століття.
“Цей борщ відрізняється від традиційного, бо тут немає ні капусти, ні картоплі”, – підкреслює Тарас Прохасько.
Щоб приготувати кислі буряки до борщу, потрібно: почищені буряки нарізати шматками, скласти до трилітрової банки, залити водою, зверху покласти чорний хліб і поставити у піч (не гарячу, але теплу), де вони будуть кваситися 10 днів.
А коли починаємо варити борщ, то перед цим додаємо до нього буряковий розчин. Після цього додає вушка з грибами.
Кутя, як на Тернопільщині, від Оксани Бриндзак
Оксана Бриндзак у вересні цього року очолила франківське “Тепле місто”. З 2017 року вона активно поєднувала роботу в освітній, соціальній та ІТ-сферах. Останні три роки розвивала соціальне підприємство Vbrani та викладала в Українському католицькому університеті.
Оксана Бриндзак розповіла “Галці” про традиційне святкування Різдва на Тернопільщині та поділилася рецептом куті до свята.
“Моє Різдво завжди минає в невеличкому селі на Тернопільщині. На Святвечір, коли на небі з’являється перша зоря, вся родина сідає до Святої вечері. Дід заходив з дідухом до хати та гучно казав: “Дай, Боже, добрий вечір!”. Тоді ми сідаємо за стіл і дивовижно, але починаємо вечерю з зубця часнику, кожен має з’їсти, аби весь наступний рік бути здоровим”, – ділиться Оксана.
Рецепт куті:
- 1 пачка пшениці (0,5 – 1 кг)
- мак тертий – 1 пачка
- родзинки – 100–200 грам
- мед – 100-150 грам
- горіхи – 100-150 грам (за бажанням)
За потреби, можна розвести кутю кип’яченою водою, щоб вона була рідкою.
Грибна підливка з підпеньків від FIЇNKA
Ірині Вихованець – прикарпатська акторка та співачка, яка виступає під сценічним імʼям FIЇNKA. Відома своєю участю у Нацвідборі на Євробачення 2023, а також авторським гумористичним проєктом “Ліжник TV” на YouTube, де популяризує гуцульську культуру.
FIЇNKA поділилася з “Галкою” рецептом грибної підливки з підпеньків, яку до свят готує мама артистки.
“Ми – прості гуцули, галичани, готуємо те, що й інші люди. Щось такого Бог зна, що ви, може, й не чули, у нас нема. Але моя улюблена страва, про яку я вам зараз розкажу, особлива для мене – це підливка з грибочків. Так готує моя мама, і я теж буду, коли буду мати на це час”.
Для неї потрібні саме підпеньки, які конче потрібно було зібрати у лісі та засушити, бо інакше брати – то не гонорово. Отже, ці підпеньки виварюються, щоб вийшов грибний бульйончик. До нього додається лавровий листочок. Паралельно обсмажується цибулька до золотистої скоринки, а потім окремо обсмажується мука, щоб вона теж стала золотистою. Усе це – цибулька, мука і грибочки – засипається в бульйон, добре вимішується і вариться. Виходить щось на зразок крем-супу або підливки.
“До цієї страви подається бараболя-нелупка. Варену картоплю чистять, а потім обсмажують. Бараболю заливають цією підливкою, а зверху ще поливають смаженою цибулькою. Це пісна страва, яку подають на Святвечір, і ми її їмо зо три дні – настільки вона смачна”, – каже FIЇNKA.
Рецепти різдвяних страв
Читайте також: Актор з Франківська Іван Бліндар отримав звання "Заслужений артист України"
ФОТО ТИЖНЯ
