На 37 засіданні обласної ради розглядалося питання стану захворюваності на серцево-судинні хвороби та аналіз спроможної мережі медичних закладів. Проєкт рішення №14, підготовлений департаментом охорони здоров’я, не був ухвалений.
Про це написала “Галка” з сесійної зали.
“Серцево-судинні захворювання є однією з найважливіших соціальних проблем. Вони становлять 45% у структурі летальних випадків і понад 400 тисяч смертей щороку в Україні”, – повідомила директорка департаменту охорони здоров’я Олександра Бойчук.
В області стаціонарну допомогу пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями надають два надкластерні, п’ять кластерних і п’ять загальних медичних закладів. Усього в них функціонує 458 кардіологічних ліжок. За 9 місяців 2024 року стаціонарну допомогу отримали 15 тисяч пацієнтів.
Депутат Володимир Семенюк розкритикував скорочення профільних відділень у віддалених районах. За його словами, це рішення обмежило доступ мешканців до якісної медичної допомоги.
«Ми бачимо, що в таких районах, як Снятин, Рогатин, Косів, пацієнти стикаються із затримками у наданні допомоги. До найближчих кластерних лікарень їм доводиться їхати понад годину. Це неприпустимо, особливо у випадках гострих серцевих нападів, коли кожна хвилина може врятувати життя», – наголосив Семенюк.
Натомість директорка департаменту охорони здоров’я Олександра Бойчук пояснила, що оптимізація була необхідною через брак фінансування та медичних кадрів.
«Ми не могли утримувати всі відділення через низьку завантаженість у деяких із них. Наприклад, у Снятинському відділенні кількість пацієнтів не перевищувала п’яти на місяць. У таких умовах ми обрали шлях підвищення якості допомоги, концентруючи ресурси в більш потужних закладах», – зазначила вона.
Водночас Бойчук визнала, що маршрутизація пацієнтів працює неефективно.
«Багато лікарень і досі порушують встановлені правила перевезення пацієнтів до кластерних лікарень, що створює додаткові труднощі», – додала директорка охорони здоров’я.
Депутат Олександр Левицький наголосив на проблемах із транспортуванням пацієнтів.
«Чи готові наші служби екстреної медичної допомоги до таких змін? На сьогодні більшість карет швидкої не обладнані апаратами ЕКГ чи дефібриляторами, що ставить під загрозу життя пацієнтів із серцевими нападами під час транспортування», – зазначив Левицький.
Депутат також зауважив, що у віддалених районах не вистачає кваліфікованих кардіологів, які могли б надавати допомогу до приїзду швидкої.
Депутат Дмитро Яворський, голова комісії з питань охорони здоров’я, висловився за розширення програми закупівлі сучасного обладнання для кластерних лікарень та екстреної медичної допомоги.
«Ми маємо забезпечити кожен автомобіль швидкої допомоги необхідним обладнанням, зокрема портативними ЕКГ-апаратами та дефібриляторами. Окрім того, потрібно розширити мережу кластерних лікарень, щоб мешканці віддалених районів могли отримати допомогу швидше», – сказав Яворський.
Він також наголосив на необхідності додаткового навчання для сімейних лікарів і фельдшерів у сільській місцевості.
Депутатка Ірина Гнатюк порушила питання фінансування, ставлячи питання, чи готовий бюджет області покрити витрати на закупівлю обладнання, навчання медиків і забезпечення ефективної роботи маршрутів пацієнтів.
У відповідь голова обласної ради Олександр Сич запропонував шукати співфінансування з державного бюджету та залучати міжнародні гранти.
«Ми не повинні чекати, поки всі проблеми вирішить Київ. Наша область має активніше працювати над отриманням грантів і партнерських програм для покращення медичної інфраструктури», – зазначив голова обласної ради.
У підсумку, рішення не було ухвалене.
- “за” проголосували 40 депутатів,
- проти – 1,
- утримались – 24.
Обговорення виявило необхідність вдосконалення спроможної мережі та перегляду маршрутизації для покращення доступу до якісної медичної допомоги. Депутати домовилися повернутися до цього питання із врахуванням внесених пропозицій.
Читайте також: У Франківську презентували фільм “1000 днів незламності Прикарпаття”
ФОТО ТИЖНЯ
