Передчасне виснаження яєчників та як його визначити: розповідає франківська гінекологиня Юлія Мельник

06 Лют, 2025 15:10

Поділитись публікацією

Передчасне виснаження яєчників та як його визначити: розповідає франківська гінекологиня Юлія Мельник

Передчасне виснаження яєчників (ПВЯ) – це стан, при якому яєчники втрачають свою функцію значно раніше, ніж зазвичай, що може призвести до порушень менструального циклу, зниження рівня естрогенів, а також проблем із фертильністю. Симптоми ПВЯ можуть залишатися непомітними, тому жінки часто звертаються до лікаря вже тоді, коли виникають серйозні ускладнення.

Для читачів “Галки” акушер-гінекологиня Юлія Мельник з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” пояснила, що таке передчасне виснаження яєчників, які його основні причини та як можна оцінити свій оваріальний резерв, щоб вчасно запобігти небажаним наслідкам.

– Що таке передчасне виснаження яєчників, і чим воно відрізняється від природної менопаузи?

– Передчасне виснаження яєчників (ПВЯ) — це стан, що характеризується частковою або повною втратою функції яєчників у жінок віком до 40 років. Він супроводжується порушенням менструального циклу та зниженим рівнем естрогенів.

У свою чергу, природна менопауза зазвичай настає після 45–50 років у результаті фізіологічного старіння яєчників.

– Які основні причини цього стану?

– Насамперед варто зазначити, що в кожної дівчинки ще з народження закладений оваріальний резерв — це запас фолікулів (яйцеклітин), які містяться в яєчниках і в майбутньому можуть забезпечити настання вагітності.

З початком менструацій щомісяця дозріває 10–20 фолікулів, але лише один із них зростає і доходить до овуляції. Решта гине. Коли запас фолікулів вичерпується (у нормі це відбувається у 45–50 років), настає менопауза.

Проте є низка факторів, які можуть значно пришвидшити цей процес і спричинити передчасне виснаження яєчників.

І хоча 75% причин залишаються невідомими, до основних належать:

Ятрогенні фактори (пов’язані з медичними втручаннями) — хірургічне видалення яєчників, кистектомії, хіміотерапія, радіотерапія.
Генетичні фактори (мутації в генах FMR1, BMP15, FOXL2, порушення Х-хромосоми).
Аутоімунні захворювання (тиреоїдит, адреналова недостатність, синдром APS).
Інфекційні хвороби (паротит, туберкульоз, цитомегаловірус).
Метаболічні та екологічні фактори (дефіцит ферментів, токсини, стрес).

– Які симптоми можуть свідчити про зниження оваріального резерву?

– Першими проявами передчасного виснаження яєчників можуть бути:

Менструальні порушення (олігоменорея — інтервал між менструаціями понад 35 днів або аменорея — повна їхня відсутність).
Симптоми дефіциту естрогенів (припливи, сухість піхви, зниження лібідо, безсоння, емоційна лабільність).
Ризик остеопорозу та серцево-судинних захворювань.
Зниження фертильності, хоча можливі спонтанні овуляції.

Якщо ви помітили у себе схожі симптоми, рекомендовано звернутися до лікаря-гінеколога.

– Чи поширена ця проблема?

– Так, проблема передчасного виснаження яєчників стає дедалі актуальнішою, і трапляються випадки, коли вона виявляється у дівчат до 30 років, які навіть не підозрюють про наявність цього стану.

До того ж ми живемо в часи, коли жінки стали самодостатніми, незалежними, досягають кар’єрних висот і очолюють корпорації. Проте для цього їм доводиться жертвувати дорогоцінним часом і відкладати народження дітей на період після 30–40 років, не знаючи про можливий ризик зниження оваріального резерву та проблеми із зачаттям у майбутньому.

– Які методи використовують для оцінки оваріального резерву?

– Оцінка оваріального резерву здійснюється за такими показниками:

Антимюлерів гормон (АМГ)

Оцінює репродуктивне здоров’я жінки, ризик ПВЯ та ранньої менопаузи.
Секретується дрібними антральними фолікулами, кількість яких визначають на УЗД.
Чим більше фолікулів у яєчнику, тим вищий рівень АМГ, і навпаки.
Його рівень протягом менструального циклу майже не змінюється, тому аналіз можна здавати у будь-який день (норма — 1,2–4 нг/мл).

Кількість антральних фолікулів

Оцінюється під час УЗД (у нормі — понад 10 у кожному яєчнику).
Об’єм яєчника в нормі >12 см³.

Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ)

Здається на 2–3 день менструального циклу.
Оцінюється разом із рівнем естрадіолу.
Високі значення ФСГ можуть свідчити про зниження оваріального резерву.
Низький рівень можливий при значній втраті маси тіла, гіперпролактинемії.

Вік

Чим старший репродуктивний вік жінки, тим нижча кількість і якість яйцеклітин.
Згасання репродуктивної фази починається у 27–30 років. Пік припадає на 35–40 років.
У 45 років у середньому починається пременопауза.

Генетичні тести (виключення Х-хромосомних аномалій).

– Як спосіб життя впливає на оваріальний резерв? Чи можна його зберегти?

– Деякі фактори способу життя справді можуть прискорювати зниження оваріального резерву та підвищувати ризик передчасного виснаження яєчників:

Куріння — нікотин і бензопірени пошкоджують ДНК ооцитів, прискорюють фолікулярну атрезію. Курці мають нижчий рівень АМГ, а менопауза в них настає на 1–4 роки раніше.
Алкоголь — погіршує якість яйцеклітин, і цей процес незворотний.
Хронічний стрес і втома — підвищений рівень кортизолу спричиняє гормональний дисбаланс, гіпоталамічну аменорею та зменшення оваріального резерву.
Низька фізична активність — призводить до порушення кровообігу в органах малого тазу.
Надмірні фізичні навантаження — різке зменшення підшкірного жиру може спричинити зниження рівня естрогену та ФСГ, що порушує фолікулогенез.

– Які варіанти лікування?

– Оскільки ПВЯ повʼязане зі зменшенням оваріального резерву або порушенням роботи фолікулів, лікування спрямоване на:

Гормонозамісна терапія (ГЗТ) — для підтримки рівня естрогенів і профілактики ускладнень (має протипоказання, зокрема онкозахворювання, тромбози, неконтрольовану гіпертонію).
Відновлення фертильності — стимуляція овуляції, ЕКЗ із власними ооцитами (якщо АМГ >0,5 нг/мл) або використання донорської яйцеклітини при критично низькому оваріальному резерві.
Профілактика остеопорозу та серцево-судинних захворювань для покращення якості життя.

– Що порадите жінкам, які планують вагітність у майбутньому?

– Якщо у жінки виявлено ПВЯ, першою рекомендацією, безумовно, буде якнайшвидше розпочати планування вагітності.

Проте ситуації бувають різні, і всі ми розуміємо, в який час живемо. Багато жінок зараз не мають можливості бути поруч із чоловіками, тому в таких випадках варто розглянути варіант кріоконсервування ооцитів (заморожування яйцеклітин). Це доцільно, якщо у жінки ще збережений певний оваріальний резерв і вона планує відкласти вагітність на майбутнє.

Якщо ж цей варіант вам не підходить, варто підійти до питання комплексно.

гормонозамісна терапія,
здоровий спосіб життя,
регулярний контроль гормонального фону та рівня АМГ,
моніторинг стану яєчників за допомогою УЗД,
обговорення з лікарем індивідуальної репродуктивної стратегії.

Важливо пам’ятати, що навіть при низькому рівні АМГ спонтанна овуляція хоч і малоймовірна, але все ж можлива. Тому довіряйте своєму лікарю, прислухайтеся до себе та не втрачайте віри в диво.