26 березня в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбудеться премʼєра вистави “Медея”. Це вже пʼята премʼєра 86-го театрального сезону.
Про це пише “Галка” з пресконференції драмтеатру.
Постановку ”Медея” на основі текстів Евріпіда та Гайнера Мюллера підготувала Оксана Дмітрієва, головна режисерка Харківського театру ляльок. “Медея” поєднує історію дочки колхідського царя
Медеї від Евріпіда і текст німецького драматурга й театрального режисера Гайнера Мюллера.
Зокрема, це історія, яка досліджує тему війни і пам’яті. За словами режисерки, театр відіграє важливу роль у збереженні історичної правди.
“Усі мої вистави так чи інакше пов’язані з тим, що відбувається зі мною та з моєю країною. Вистава “Медея” — це про нас, про те, що ми переживаємо. Про людей, які вимушені покинути батьківщину окуповані території…”.
Оксана Дмітрієва додає, що ще одна важлива для неї тема — це відповідь на запитання: “Хто ми?” і “Чому все це відбувається зараз?”.
“Так само важливо, як працює держава з пам’яттю. Історію можна переписати, можна розказати її так, щоб вона звучала інакше. Ми це бачимо навіть зараз — відкрийте Telegram-канал, і ви побачите, як працює російська пропаганда. Сьогодні театр має говорити про сучасні події. Ми повинні робити це зараз, поки історія не переписана”, – ділиться Оксана Дмітрієва.
Костюми та сценографію для вистави створив художник Костянтин Зоркін. Їх він передав до Івано-Франківська із Харкова. З Оксаною Дмітрієвою вони вже мали спільну виставу “Артефакт” у 2022 році. Це ритуальна шаманська вистава, в якій Костянтин створив багато черепів, пташок, будинків. З часом він відмовився від естетики смерті. Ділиться, що в його житті сталося кохання й він зрозумів, що не хоче більше працювати з образом смерті.
“Під час війни я бачу, як любов і трагедія існують одночасно. Ми, люди, здатні відчувати ці парадоксальні стани. І наша задача — творити, залишати символічні документи, які передають суть епохи. Ці образи — не випадкові. Вони пов’язані з тяглістю людської історії та культури. Наші предки створювали їх, щоб зафіксувати найважливіше. І серед усіх тем залишається головна — любов”, – розповідає Костянтин Зоркін.
Композиторка Катерина Палачова ділиться, що у цій постановці музика для неї стала не просто художнім елементом, а способом переживання особистого досвіду. Зізнається, що історія Медеї для неї виявилася не лише античною трагедією, а й відгуком на власні переживання про втрачений дім та чужинність.
“Уже три роки я живу далеко від дому, і працюючи над музикою, відчувала, як розкриваються глибоко приховані емоції, які, здавалося, відкладені до “кращих часів”.
Музично це сучасний погляд на античну історію, але в ньому також закладені автентичні давньогрецькі мелодії. Ми почали з орфічного гімну, і ця тема лягла в основу Плачу Медеї. Для мене це було своєрідне повернення до першоджерел, до коріння, до фольклору як найважливішого елемента нашої ідентичності”, – каже Катерина.
Надія Левченко у виставі виконує роль Медеї. Ділиться, що її робота у виставі тісно переплітається з особистими переживаннями та історіями людей, які зараз відчувають подібні емоції.
“Для мене ця вистава – це про усвідомлення втрати через забуття пам’яті. Це дуже особиста тема, яка резонує з історіями багатьох людей у нашій країні. У виставі я проживаю ці відчуття, намагаючись передати їх глядачеві”, – ділиться акторка.
Премʼєра постановки відбудеться сьогодні, 26 березня. Наступні покази 3 і 29 квітня.
Читайте також: Премʼєри фільмів, які відвідала “Галка” за 2024 рік (ВІДЕО)
ФОТО ТИЖНЯ
