“Світові не вистачає моїх суконь”: історія надвірнянської майстрині, яка перетворює мрію на справу життя
03 Тра, 2025 15:20

Є речі поза часом – силуети, які зберігають свою привабливість десятиліттями. Корсети, сукні з витонченим кроєм, легка ностальгія за жіночністю минулого століття. Майстриня Марія Парада з Надвірнянщини вдихає у ці форми нове життя. У її руках класика стає сучасною: зручною, трендовою, з характером.
Про це пише “Галка” з посиланням на Огого.
Марія ділиться, що перші спроби були ще 2020 року — тоді вона пошила корсет для подруги. Це не була технічно складна конструкція: без люверсів та китового вуса, але вже тоді вона зрозуміла, що їй це до душі. У 2022 році з’явився перший складніший корсет із усіма атрибутами цієї деталі гардероба.
— Чому ви обрали саме корсети? Що вас надихає?
-Корсет — технічно складний виріб. Його пошиття вимагає багато часу та уваги до деталей. Але якщо зробити все правильно — він здатен змінити жіночу фігуру так, як не зробить жодна інша річ.
Мені дуже подобається силует жінки у середньовіччі. Пишні сукні й туго затягнуті корсети створювали фантастичні форми. Так, вони були болючими й незручними, але зараз ми шиємо такі, що виглядають розкішно й водночас дозволяють дихати. Я прагну саме такого силуету — щоб коли жінка у моїй сукні заходить до приміщення, всі на мить затамували подих від її краси. Саме до цього я йду.
А ще мене мотивує реакція людей. Навіть коли хочеться все кинути, але бачиш, що твоя робота приносить емоції — це змушує продовжувати. Так було цієї весни, коли мене вперше запросили на показ. Людям сподобалися мої корсети, питали, чи треба щось вдягати під них. А ми привезли вісім повноцінних суконь з нової етно-колекції з вишивкою, які зшили з мамою за місяць. На показі були дві моделі — худенькі дівчата, на яких мої корсети виявились завеликими. Мене розчулило, як вони засмутились, що не зможуть їх вдягти. Це моделі, які носили безліч гарних речей, але їм хотілося вийти на подіум саме в моїх сукнях.
— Як ви навчалися? Проходили спеціальні курси?
– Ні, спеціальних курсів я не проходила. Дивилася відеоуроки, читала статті, експериментувала. Мені подобається проєктувати викрійки, аналізувати посадку, вдосконалювати виріб. Мої корсети — це шлях спроб і помилок.
Перший корсет був простим. Коли ти шиєш без досвіду, все доводиться вивчати на ходу. Вирішуєш проблеми, які вже давно вирішили до тебе — і якщо в результаті виходить добре, це страшенно тішить.
— Скільки часу займає пошиття одного корсета? Залежить від складності.
Це дуже індивідуально. Залежить від складності виробу. Простий корсет можна пошити і за пів дня. А є такі, які шиються 4-5 днів чи навіть тиждень. Особливо, якщо це індивідуальне замовлення. І кожна деталь має ідеально підійти замовниці. До її тіла, фіруги, смаку. Але це все поступово, я впевнена, що найскладніші, найцікавіші мої вироби ще попереду!
— Звідки берете ідеї для нових робіт?
– Референси — це радше ідея, ніж конкретне фото. Лінії, силует, емоції жінки, яка вдягає мою сукню. Часто нова сукня нагадує мені принцес з мультиків чи ельфійських героїнь. Але я ніколи не копіюю — творю щось своє.
— Як реагують люди, коли вперше приміряють ваші корсети?
– Різні реакції. Але я люблю той момент, коли жінка бачить себе у корсеті вперше — і помічає, яка вона красива. Це не передати словами. Часто це бувають мами, які прийшли за компанію з донькою. Вони не очікують нічого — а потім розквітають.
Коли корсет шиється дистанційно, клієнтка не бачить процесу. І потім, коли приміряє — і задоволена — це надзвичайно приємно.
— Хотілося коли-небудь усе залишити?
-Звісно. Із різних причин. Це дуже стресова робота. Спочатку замовлень було мало, і я думала: «Навіщо таке навантаження, якщо це не приносить прибутку?» Я маю іншу освіту, могла б працювати в спокійнішій сфері.
Це велика відповідальність. Сукні замовляють до важливих подій, є чіткі дедлайни. Особисте життя часто відходить на другий план. Перед святами — аврал. Навіть якби я найняла працівників, я відповідаю за кожну річ. Корсет — це не просто плаття, це складний виріб. І завжди є ризик непорозумінь.
Треба справді любити цю справу, щоб нею займатись. І вірити, що світові потрібні саме твої речі.
— Які маєте творчі плани?
– Я мрію шити лише в задоволення. Робити унікальні речі, не повторювати їх. Хочу створити лінійку суконь, які відшиватимуть за моїми лекалами під моїм контролем. А сама творитиму нове.
Мрію про простору студію з великими вікнами, світлим цехом, дзеркалами для примірок. Щоб кожна жінка, яка вдягає мою сукню, почувалась фантастично.
А ще Марія ділиться, що створює свої колекції разом із мамою, яка шиє уже понад 25 років. «Це моя найбільша підтримка. Я сама, напевне б, не зважилась на це».