На Прикарпатті на річці Прут планують збудувати каскад ГЕС: екологи розповіли про ризики

На території Матеївецької громади хочуть звести каскад гідроелектростанцій на річці Прут. Ця ініціатива вже викликала занепокоєння серед екологів та природоохоронних організацій. Зокрема експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна виступають проти такого будівництва, посилаючись на значні екологічні ризики та загрози для євроінтеграційного курсу України.

Про це інформує “Галка” з посиланням на WWF-Україна.

Плани будівництва каскаду ГЕС на річці Прут: що наразі відомо?

Наразі триває процедура стратегічної екологічної оцінки (СЕО) для проєкту, відповідний звіт вже оприлюднено у реєстрі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Про це повідомив аналітик ГО “Українська природоохоронна група”, еколог Петро Тєстов.

Він вбачає у планах будівництва ГЕС на Пруті серйозну загрозу для довкілля. А також ризики для міжнародного іміджу України та її євроінтеграційного курсу, який передбачає дотримання високих екологічних стандартів.

Позицію еколога поділяють і експерти WWF-Україна. Фонд послідовно виступає проти будівництва нових гідроелектростанцій на гірських річках Карпат, до яких належить і Прут. 

“Фахівці Фонду неодноразово наголошували на тому, що будівництво ГЕС призводить до фрагментації річкових екосистем, порушення гідрологічного режиму річок та шляхи міграції для водних організмів і втрати біорізноманіття”, — зауважує керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко. 

Як будівництво ГЕС може загрожувати екосистемі річки Прут? 

WWF-Україна підкреслює, що такі проєкти суперечать зобов’язанням України в рамках міжнародних конвенцій та права Європейського Союзу у сфері охорони природи: 

1. Відмінний екологічний стан  масиву поверхневих вод Прута під загрозою. Звертаючись до Плану управління річковим басейном Дунаю на 2025-2030 роки, затвердженого Кабінетом Міністрів України (відповідно до європейських директив), можна побачити, що ділянка, де планується будівництво, відноситься до масиву поверхневих вод, який знаходиться у  “відмінному” екологічному стані. Цей факт підкреслює унікальну екологічну цінність даної території.
2. Негативний вплив існуючих ГЕС як попередження. Той самий План управління річковим басейном Дунаю (ПУРБ) демонструє, що погіршення екологічних показників річки Прут починається саме біля греблі вже існуючої Снятинської ГЕС. Це слугує наочним прикладом негативного впливу подібних споруд на річкові екосистеми та є прямим свідченням того, що будівництво нових ГЕС може призвести до погіршення поточного “відмінного стану” річки, що йде всупереч урядовому документу — ПУРБ. 
3. Сумнівна енергетична доцільність та наявність альтернатив. Заявлена потужність планованої малої гідроелектростанції (МГЕС) є мізерною в масштабах загального енергозабезпечення регіону чи країни. Виникає логічне питання щодо альтернативних, менш шкідливих для довкілля, способів генерації енергії. Наприклад, в Коломийському районі існують значні можливості для розміщення сонячних електростанцій (СЕС), які не несуть таких руйнівних наслідків для річкових екосистем.
4. Суперечність європейським підходам та майбутні витрати. Аргумент забудовника про “лише плюси для бюджету” виглядає короткозорим у світлі європейських екологічних ініціатив. Зокрема, Закон ЄС про відновлення природи (EU Nature Restoration Law) ставить за мету повернути 25 000 кілометрів річок до стану вільної течії до 2030 року. У своїй Водній стратегії Україна також говорить про необхідність відновлення течії річок. Більше того, глобальна мети ініціативи Freshwater Challenge передбачає відновлення 300000 км фрагментованих річок у всьому світі до 2030 року. Таким чином, будівництво каскаду ГЕС на Пруті сьогодні може обернутися значними бюджетними витратами для майбутніх поколінь на їхній демонтаж, аби відповідати європейським екологічним нормам та відновлювати природний стан річок. 

Більше 60 перешкод на річках басейну Пруту і Сірету вже загрожують здоров’ю водних екосистем

Існуючі перешкоди на річках Прут та Сірет вже завдають значної екологічної шкоди регіону (фото: Ганна Пушкар / WWF-Україна)

Нагадаємо, у 2024 році під час дослідження у басейнах річок Прут та Сірет Чернівецької області було виявлено близько 60 перешкод, які блокують їхню вільну течію. Цю роботу здійснили спільно WWF-Україна та Басейнове управління водних ресурсів (БУВР) річок Прут та Сірет за активної участі місцевих громад.  Робота виконувалась завдяки  міжнародному європейському проєкту “Відкриті річки”, який підтримує нідерландський фонд-грантодавець Open Rivers Programme. 

Важливою частиною роботи стало залучення місцевих громад. Зокрема, було отримано близько 50 відгуків від громад, які зацікавлені у можливості відновлення вільної течії річок свого регіону. Адже саме річки з вільною (природною) течією здатні забезпечувати нас чистою водою та зменшити негативний вплив зміни клімату.

“Плани будівництва нових ГЕС на річці Прут є вкрай недоречним та небезпечним для її екосистеми. Дослідження WWF-Україна в басейнах Пруту та Сірету виявило численні існуючі перешкоди, багато з яких є застарілими та напівзруйнованими і вже завдають шкоди екосистемам та створюють загрозу для місцевих громад: через їхню зношеність підвищується ризик руйнування і виникнення небезпечних ситуацій, погіршується гідроморфологічний стан річок.

Замість будівництва нових перешкод зусилля слід спрямувати на демонтаж застарілих споруд та відновлення вільної течії річок, що відповідає запитам місцевих громад та європейським екологічним стандартам”, — каже керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко. 

Навіщо відновлювати вільну течію річок:

1. Відновлення екосистем. Демонтаж гребель повертає річкам їхній природний стан, відновлюючи вільну течію та природну динаміку. Це створює сприятливі умови для життя риб, підтримує біорізноманіття, а також сприяє відновленню прибережних зон та річкових заплав, важливих для екосистем.
2. Покращення міграції риб. Греблі часто стають нездоланною перепоною для міграції риб, таких як лосось, форель чи осетрові, що негативно впливає на їхні популяції. Видалення гребель відкриває доступ до важливих місць нересту і дозволяє мігруючим видам вільно переміщуватися річкою, що критично важливо для їхнього виживання.
3. Відновлення природного транспорту та накопичення наносів. Греблі затримують великі обсяги наносів, що призводить до деградації річкових дельт і порушення прибережних екосистем. Їхній демонтаж відновлює природний транспорт наносів вниз за течією, сприяючи формуванню природних берегів і річкових долин, які відіграють ключову роль у стабільності екосистем.
4. Мінімізація ризику аварій та затоплень. Старі або нефункціонуючі греблі можуть становити загрозу через ризик аварій чи проривів, які здатні спричинити значні збитки та створити небезпеку для людей. Їхній демонтаж дозволяє мінімізувати ризик руйнувань, захистити населення та майно, що розташоване вниз за течією, і зменшити ймовірність серйозних наслідків затоплень.
5. Відновлення рекреаційного потенціалу. Греблі часто змінюють природний ландшафт і екосистеми річок, що негативно впливає на туризм і можливості для рекреації. Видалення гребель сприяє поверненню природних пейзажів і створенню нових зон для відпочинку, туризму та активного способу життя.
6. Економічні вигоди. Демонтаж застарілих гребель забезпечує економічну вигоду, зокрема завдяки скороченню витрат на їхнє обслуговування та ремонт. Крім того, це відкриває нові перспективи, такі як розвиток екотуризму, відновлення рибальства та стимулювання економіки регіону за рахунок збереження природних ресурсів.

Читайте також: Екологи досліджуватимуть Прут, аби виявити перешкоди для відновлення вільної течії (ФОТО)