У Івано-Франківську вже кілька місяців тренується нова команда з ампфутболу “Бартка”. До неї входять ветерани, які втратили кінцівки під час бойових дій. На тренуваннях учасники відновлюють фізичну форму, грають у футбол на милицях і отримують моральну підтримку одне від одного.
Як проходять тренування, читайте в репортажі “Галки”.
Ампфутбол – це окремий вид спорту зі своїми правилами: гравці виступають на милицях, поле має розміри 60 на 40 метрів, а воротар грає виключно в межах штрафного майданчика. Зараз в Україні є 11 локацій, де ампфутболісти регулярно тренуються.
Команду “Бартка” офіційно зареєстрували наприкінці весни. Ініціатор – ветеран з ампутацією частини ноги Юрій Гапончук, який раніше тренувався з командою “Львівська Покрова” та їздив з нею на чемпіонат у Польщу.
“Я їздив з ними на чемпіонат у Польщу і зрозумів, що дуже багато часу йде на дорогу, щоб потренуватись. І виникла така ідея, щоб створити ампфутбольний клуб саме в Івано-Франківську”, – розповідає він.
Зараз у команді стабільно займаються восьмеро ветеранів. У майбутньому планують збільшити кількість тренувань до двох на тиждень, щоб краще підготуватися до чемпіонату України.
“Я розумію, що наприкінці літа – на початку осені буде чемпіонат України, на який ми будемо заявлятись”, – зазначає Гапончук.
Назва команди символічна. “Бартка” – це гуцульська сокира, яку використовували як опору під час ходіння в горах. Її образ замінив традиційну “милицю” і водночас пов’язаний із регіоном.
На кожному тренуванні присутня лікарка-фізична терапевтка Вікторія Демчук. Вона проводить розігрів м’язів футболістів перед заняттями та допомагає відновленню після. Також біля майданчика завжди є вода, щоб гравці могли відпочити.
“Травм на тренуваннях не було”, – зазначає терапевтка.
Михайло Мороз долучився до команди після того, як у 2022 році був мобілізований до 34-го окремого батальйону. Після його розформування служив у 78-му десантно-штурмовому полку. На Запорізькому напрямку отримав поранення, після чого йому ампутували руку. На тренування прийшов з інтересом.
“Я з радістю погодився. Я і раніше грав у футбол до війни, а тут така можливість – і чому не йти? Адже це і реабілітація – і психічна, і моральна. Планую і надалі приходити. І всіх запрошую, адже враження дуже приємні. Мені подобається, і колектив теж приємний”, – ділиться враженнями Михайло.
Вперше на тренування прийшов Василь Утинкевич, який отримав поранення два роки тому під Бахмутом. Каже, що вирішив спробувати, бо завжди любив футбол.
“Я спробував трішки – як там кажуть, дурного запалу хватає. Цікаво, я просто… як маленька дитина. Але все – супер. Найперше в реабілітації допомагає сім’я, улюблена робота, але в такій справі – це додаткова мотивація рухатись далі”, – говорить він.
Військовослужбовець Ігор Протас зазнав мінно-вибухової травми 16 вересня 2024 року, внаслідок чого втратив праву ногу. На тренування прийшов вдруге і планує не зупинятись.
“Враження класні – це ж командна гра. Один одного підтримуємо. Це допомагає і морально, і фізично. Треба мати витривалість, щоб бігати на милицях і на одній нозі. Ми як одна команда, говоримо, обговорюємо – і це надихає приходити ще раз, ще раз і ще раз”, – розповідає Ігор.
Він додає, що своєю участю показує приклад синові й надалі планує відвідувати тренування.
Заняття проходять щовівторка о 16:00 на стадіоні “Хет-трик Арена”. Приходьте повболівати і ви!
ФОТО ТИЖНЯ
