“Марш Жінок” судитиметься з Франківською міськрадою через заклик до заборони абортів

27 червня Івано-Франківська міська рада ухвалила звернення до Верховної Ради з закликом до “захисту життя ненароджених дітей”. Активісти подали петицію з вимогою відкликати це звернення, проте Івано-Франківська міська рада відмовилась її задовольнити. Членкині адвокатської мережі “Марш Жінок”, готують позов до суду з вимогою визнати це документ протиправним.

Про це пише “Галка” з посиланням на “Рубрику”.

У чому проблема?

Такі звернення від місцевих органів самоврядування не мають законодавчої сили. Проте створюють політичні і медійні прецеденти, де на місцевому рівні позиція влади суперечить чинному законодавству. 

З правової точки зору будь-яке рішення органу влади, зокрема органу місцевого самоврядування, має відповідати принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України) та Конституції (стаття 24 — заборона дискримінації), а також міжнародними зобов’язаннями України. А Україна, до прикладу, Україна є стороною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW) та Стамбульської конвенції, що зобов’язують державу та її органи утримуватися від дій, які мають дискримінаційний характер або звужують доступ жінок до медичних послуг, включно з послугами у сфері репродуктивного здоров’я.

“Тож це звернення є незаконним та нічим іншим, як підбурюванням до дискримінації. Воно жодним чином не спрямоване на підтримку жінок”, — говорить адвокатка Оксана Гузь.

Яке рішення?

Зараз позов від “Маршу Жінок” готують адвокатки Оксана Гузь, Марина Величко, Олександра Боровик та Анна Круглякова.

Олександра Боровик коментує:

“Мені важлива робота над цим позовом, оскільки я поділяю ідею, власне, влади жінки над її репродуктивними правами та свободами. Право жінки контролювати своє життя та обов’язки непорушне і не може залежати від демографічної ситуації”.

Додає також Марина Величко:

“Цінність життя – у свободі, у праві вибору, у самостійному обранні життєвих орієнтирів. І наявність матки не означає, що жінка щось і комусь повинна. Тож для мене це про важливий вклад в здоровий в справедливий світогляд”.

“Марш Жінок” запустили у своїх соціальних мережах флешмоб #Я_Вирішую, в рамках якого жінки діляться своїми історіями, де відчували порушення своїх прав. Маркуються дописи відповідним хештегом. Онлайн-флешмоб має на меті не лише привернути увагу до конкретного інциденту, а й висвітлити ширший контекст системних дискримінаційних практик, а також стати формою публічного спротиву таким ініціативам. 

Закордонний досвід

Подібна ситуація вже виникала в Польщі, де процес послідовного обмеження права на аборт тривав кілька років і завершився майже повною забороною у 2020 році. Рішення Конституційного трибуналу Польщі позбавило жінок можливості перервати вагітність навіть у разі серйозних порушень розвитку плоду, залишивши аборт можливим лише у випадках зґвалтування, інцесту або загрози життю жінки.

Це спричинило тривалий громадський протест, який триває до сьогодні. Правозахисні організації фіксують зростання випадків відмов у наданні медичної допомоги, а також загальне зниження рівня безпеки жінок у сфері охорони здоров’я. За оцінками правозахисниць, польська модель демонструє, що обмеження доступу до абортів не призводить до зменшення їхньої кількості, але ускладнює доступ до безпечної медичної допомоги.

“Останні 150 років багато чого змінили, і зараз не можна допустити відкат назад до архаїчних норм середньовіччя. Якщо ця законодавча ініціатива укорениться в Україні, то це буде дискримінація в чистому вигляді”, — пояснює Анна Круглякова.

Водночас лише в п’яти країнах світу аборти заборонені повністю без жодних винятків. Це Нікарагуа, Домініканська Республіка, Ель-Сальвадор, Мальта і Ватикан. Таким чином, повна заборона абортів характерна або для авторитарних/консервативних режимів з низьким рівнем захисту прав людини, або для держав із сильним релігійним впливом на державну політику.