«Ми навчилися знову жити та виходити у світ»: у Франківську презентували фотовиставку матерів загиблих захисників (ФОТО)

21 серпня в Івано-Франківську відбулося вручення світлин жінкам загиблих Героїв у межах проєкту «Сила жінки-матері».
Про це інформує «Галка».
Участь у виставці взяли матері з різних районів Прикарпаття — Коломийського, Косівського та Івано-Франківського. Загалом участь у фотосесії взяли 29 жінок.










Організаторкою заходу стала Любов Василів – дружина загиблого Героя з позивним «Шерлок», директорка ветеранського простору «Ветеран PRO», голова та засновниця громадської організації «Дружини Янголів». Вона розповіла, що проєкт «Сила жінки-матері» розпочав свою мандрівку і вже відбувався у різних місцях Івано-Франківщини.
«Це неймовірна сила, це жінки, які переповнені величезною материнською любов’ю. Вони надихають інших матерів до життя і стають прикладом, як ми маємо триматися і берегти пам’ять», – поділилася Любов Василів.

Вона додала, що за підсумками першого та другого етапів у фотосесіях уже взяли участь 39 матерів.
До проєкту долучилися студенти та майстри трьох навчальних закладів Франківщини, а також фотографиня Оксана Добровольська – дружина загиблого Героя, який віддав життя за Україну у 2019 році.










Своїми враженнями поділилася і Наталія Семчук, мати сержанта Андрія Прошука – помічника гранатометника, який загинув під Дебальцевим у 2015 році. Жінка розповіла, що втратила єдиного сина.
«Я намагаюся жити далі. Нас запрошують на різні заходи, майстер-класи, прощі до церкви. Ми багато де були. Психологи показували нам дорогу, і нас це підживляло. Я можу ділитися своїм досвідом», – сказала пані Наталія.

Про біль втрати розповіла також Ольга Чомко, мати медика Ярослава Чомка, який загинув у 2015 році під Бахмутом.
«Біль, який зараз переживають жінки, мені здається, не вкладається в голові. Але ці фотографії, те, як ми зараз сприймаємо цей світ, показують, наскільки ми сильні, що ми навчилися знову жити та виходити у світ», – зазначила вона.

Матері зізнавалися, що після макіяжу деякі з них не впізнавали себе. Для багатьох це стало особливим способом пережити втрату.







Про свою участь розповіла і директорка Центру професійно-технічної освіти №1 Наталія Когуч. Вона підкреслила, що її учні допомагали жінкам з візажем.
«Ми зразу погодилися на це, щоб хоча б маленьким кроком зробити так, аби матерям стало трішки тепліше на серці», – сказала вона.
