З початку купального сезону травмувався один прикарпатець

Автор: Людмила Баран

10 Чер, 2015 15:33

Поділитись публікацією
З початку купального сезону травмувався один прикарпатець

Наприкінці травня і аж до вересня нейрохірургічні відділення обласних лікарень приймають тих, хто забув про золоте правило “не знаючи броду, не лізь у воду”. «Травма пірнальника», або перелом хребта з ушкодженням спинного мозку, назавжди приковує постраждалого до інвалідного візка.

За 2014 рік на водоймах Івано-Франківської області травмувались 7 людей, від початку купального сезону 2015 року вже є один постраждалий, пише Департамент Охорони Здоров’я.

“Травма шийного відділу хребта – одна з найважчих травм людського організму. Сам хребет являється кістковим «футляром» для найніжнішого і дуже важливого органу – спинного мозку. За даними американських вчених біля 80% травм верхнього шийного відділу хребта закінчується летально”, – пояснює нейрохірург, завідувач відділення хірургії хребта і спинного мозку обласної клінічної лікарні Мілетій Костицький.

За його словами, щороку протягом купального сезону до лікарів привозять пацієнтів з «травмою пірнальника», які потребують негайного хірургічного втручання. Найчастіше така біда трапляється з хлопцями, молодими чоловіками.

Чи не найбільш розповсюдженою причиною трагедій на воді, зі слів лікаря, є вживання алкоголю і його загрозлива дія в спеку. Перекинувши чарку-другу, людина здатна переоцінювати свої сили і може не зорієнтуватися у випадку реальної загрози своєму здоров’ю і життю. Молодим людям притаманно хизуватися перед іншими своїми вміннями у стрибках чи пірнанні у воду з дерев, мостів, пірсів, що і є причиною нещасних випадків.

Як правило, при «травмі пірнальника» ураження черепа поєднується з пошкодженням хребта і спинного мозку. Може уражатись один хребець, два, три. Найнебезпечнішим при травмі пірнальника є ушкодження I–IV шийних хребців, тоді в організмі практично не залишається жодних шансів уникнути глибокої інвалідизації.

Травми спинного мозку часто супроводжуються гострими розладами в дихальній та серцево-судинній системі, а також інколи стають причиною порушення функцій органів малого тазу: сечовиділення, дефекації, статевої функції. Ці розлади дуже стійкі, вони можуть не відновлюватися впродовж багатьох років, тому потребують оперативного втручання та довготривалої реабілітації.

Не зважаючи на численні застереження не всі громадяни усвідомлюють, яку небезпеку може нести вода для тих хто поводить себе надто безпечно і необачно наражаючи своє життя, а іноді і життя інших на небезпеку.

Саме тому фахівець радить не пірнати у водойми з необстеженим дном, навіть якщо вона знайома. Адже за зиму рельєф дна може змінитись, замулитись, вкритись камінням, на дні можуть бути наявні посторонні предмети. Не купатися самому, щоб в разі нещасного випадку було кому надати першу допомогу, а саме: витягти потерпілого з води за плечі, за потреби зробити штучне дихання та непрямий масаж серця, покласти на спину на рівній твердій поверхні, зафіксувати стрічкою голову і чекати приїзду „швидкої”.