Івано-Франківська область – єдина в країні, де не залишилось жодного села чи міста з комуністичною назвою (КАРТА)
11 Чер, 2015 14:42
В Україні громади 871 міста і села мають визначити нові чи повернути історичні назви до 21 листопада. Це 3% від усіх населених пунктів. Український інститут національної пам’яті оприлюднив перелік міст та сіл, назви яких символізують комуністичний тоталітарний режим. В Івано-Франківській області таких населених пунктів не виявлено.
Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» зміні підлягають назви 76 міст і містечок (смт) та 795 сіл і селищ (дані оновлюються), — повідомляють в Українському інституті національної пам’яті. Відповідна мапа розміщена на сайті та сторінці Інституту у Facebook, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам’яті
Майже 30 тисяч тисяч назв українських міст та сіл опрацьовують співробітники УІНП та волонтери. Дані постійно оновлюють: так, до переліку із 22 міст додали ще 6. Збільшилась й кількість містечок, які потрібно перейменувати, з 44-ох до 48-ми. Тож список населених пунктів, які підлягають перейменуванню, не значно, але збільшуватиметься.
Іноді походження назв потребує додаткового дослідження, — пояснюють історики. Наприклад, село на Львівщині з, здавалося б, звичайною назвою Максимівка увіковічнює офіцера НКВД Максимова, який воював проти УПА. Громада ще з 2008 року прагне повернути селу історичну назву Лібухова. А село Хрущова Микитівка на Харківщині, попри очевидні аналогії, назване так ще у XVII-XVII століттях на честь двох козаків: в 1676 р. уманський полковник Микита Сененко одержав жалувану грамоту на ці землі, а з 1738 р. в Микитівки новий власник — ніжинський полковник Іван Хрущов.
“Чому саме місцева громада має визначитися з перейменуванням, а не “київські експерти” чи Уряд? Не лише тому, що це — засадниче право місцевого самоврядування, а й тому, що їх мешканці та краєзнавці краще знають походження назви”, — пояснює Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Він підкреслив, що “Закон визначає лише перелік елементів, які недопустимо вживати в сучасній топоніміці демократичної незалежної країни, а не вказує, як називати вашу вулицю, село чи місто. Громада самостійно сформулює пропозиції нової назви — історичної, на честь відомих особистостей, в тому числі вихідців з громади”.
Символічно, що рішення громад про позбавлення від тоталітарної спадщини мають бути прийняті до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року. Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування. Нагадаємо, що впродовж півроку органи місцевого самоврядування також визначать нові назви вулиць, площ, географічних об’єктів.
До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.
Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ — до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.
На сайті та сторінці у соцмережі УІНП розмістив роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.
21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.