На цих вихідних в Україні відзначають ще одну важливу історичну дату. 30 червня 1941 року в окупованому німцями Львові українці проголосили, що вони є законними володарями на своїй землі.
Цікаво, що наголос зробили саме на “відновленні”, а не “проголошенні” незалежності України, на відміну від Акту від 24 серпня 1991 року. У 41-ому українці заявили про продовження суверенної держави у вигляді УНР і ЗУНР , здобутої в часі Визвольних Змагань 1917-21 рр.
Українські Національні Збори, що складалися з представників національного руху проголосили Акт відновлення Української Держави в будинку «Просвіти» у Львові. Це сталося за підтримки членів оунівських похідних груп та вояків батальйону «Нахтігаль».
На башті Високого замку було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про подію населення України і передала благословення митрополита Андрея Шептицького.
Хоча тодішніх українських націоналістів звинувачують у співпраці з німецькими окупантами, в «Акті» союзницькі наміри з боку України («буде тісно співдіяти») щодо Великої Німеччини проголошуються лише за важливої умови. Вона звучить так: “Третій Рейх допомагає Українському Народові визволитися з під московської окупації “. Тобто не можна говорити про безумовне підкорення ОУН німецькому завойовнику.