Археологія, реставрація та культурні маршрути: що цікавого віднайшли у Палаці Потоцьких за час міжнародного проєкту (ФОТО)

13 жовтня в Івано-Франківську підбили підсумки міжнародного проєкту InterCities, спрямованого на збереження багатокультурної спадщини та розвиток міжкультурного діалогу. У межах ініціативи на території Палацу Потоцьких провели археологічні дослідження, підготували проєктну документацію для двох корпусів і видали колективну монографію. Загальний бюджет проєкту становить понад 457 тисяч євро.

Про це пише “Галка” з Палацу Потоцьких.

Проєкт “Міжкультурна свідомість багатонаціональних міст: толерантність нових поколінь” (InterCities) реалізували в межах програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна. Івано-Франківськ працював над ним спільно з Музеєм Марамуреша з румунського міста Сігету-Мармацієй.

Що зробили у Франківську

За словами директора комунального підприємства “Простір інноваційних креацій “Палац”” Володимира Гайдара, одним із напрямів проєкту стало дослідження багатокультурної історії Станіславова та підготовка до створення центру міжкультурного діалогу.

У межах проєкту розробили проєктно-кошторисну документацію для двох корпусів комплексу. Один із них — корпус, де розміщені Музей міста та експозиція зброї. Для нього підготували документацію на наступний етап робіт. Інший — корпус “Вежа”, де раніше функціонував інфекційний корпус, а в перспективі планують облаштувати центр міжкультурного діалогу.

Також у Палаці Потоцьких провели лекторії з історії міста, археології та архітектурної спадщини. Підготували виставку, присвячену понад 20 архітектурним пам’яткам, пов’язаним із різними етнічними спільнотами. Крім того, організували зустрічі з представниками культурних спільнот, архітекторами, реставраторами та фахівцями з охорони культурної спадщини.

Директор департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму і промоцій міської ради Ігор Попадюк повідомив, що в межах проєкту для Палацу Потоцьких придбали обладнання, відеостіну, освітлення, вуличні та внутрішні меблі, а також генератор для резервного живлення.

На території комплексу також провели археологічні дослідження. П’ять ділянок стали місцями розкопок, чотири з них залишили для подальшого вивчення. Для збереження дослідженої території облаштували накриття.

Які знахідки виявили археологи

Результати археологічних робіт увійшли до колективної монографії, яку підготували за підтримки проєкту. Видання об’єднало матеріали як нещодавніх досліджень, так і попередніх археологічних робіт на прилеглих до Палацу Потоцьких територіях.

Завідувачка науково-дослідного відділу Палацу Лариса Поліщук розповіла, що повноцінні стаціонарні археологічні дослідження безпосередньо на території комплексу у 2025 році провели вперше.

Однією з найважливіших знахідок стали фундаменти палацової будівлі, яку, ймовірно, не завершили повністю. З архівних джерел було відомо, що споруда мала складатися з трьох частин: північно-західного та південно-східного крил і центральної частини, яка мала їх з’єднувати. Під час розкопок дослідники виявили сліди північно-західного крила.

“Для нас, як архітекторів, найважливіше було знайти підземні сліди архітектурної історії палацу. Тобто як він будувався, як він еволюціонував, змінювався як в архітектурному, так і у функціональному плані”, — пояснила Поліщук.

Ініціатором створення монографії став науковий співробітник підприємства Зеновій Федунків. Він зібрав матеріали досліджень, які проводили на прилеглих до комплексу територіях ще з 1970-1980 років. До підготовки видання також долучилися науковці Інституту археології Національної академії наук України.

Наклад монографії становить близько 70 примірників.

Що зробили в Румунії

У місті Сігету-Мармацієй партнери проєкту зосередилися на збереженні архітектурної спадщини різних етнічних спільнот.

Керівниця Музею Марамуреша Мірела Анна Барч повідомила, що в місцевому музеї просто неба відреставрували три етнічні будинки — український, угорський та німецький. Також оцифрували у форматі 3D близько 200 предметів з їхніх інтер’єрних експозицій і додали елементи доповненої реальності, пов’язані з традиційними заняттями мешканців регіону.

У серпні в Сігету-Мармацієй провели фестиваль короткометражних фільмів, а також організували літній табір для студентів-архітекторів з України, Молдови та Румунії. Його учасники знайомилися з народною архітектурою та традиційними ремеслами.

Крім того, у межах проєкту провели форум за участю архітекторів, реставраторів та інших фахівців, присвячений збереженню традиційної архітектури. Партнери також працюють над двома культурними маршрутами, пов’язаними з Карпатським культурним шляхом, і готують інформаційну брошуру.

Скільки коштував проєкт

Загальний бюджет InterCities становить 457 733,42 євро. Із них 411 960,07 євро фінансує Європейський Союз у межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна. На реалізацію заходів в Івано-Франківську передбачили 222 568 євро.

Проєкт розпочався 1 березня 2025 року й тривав 20 місяців. Його мета — збереження багатокультурної спадщини прикордонних регіонів, розвиток міжкультурного діалогу та підвищення туристичної привабливості міст-партнерів.

Як зазначив Ігор Попадюк, підготовлена проєктно-кошторисна документація має стати основою для подальших робіт у Палаці Потоцьких. Міська влада вже подала заявку на наступний проєкт, у межах якого планують використати одну з розробок для реставрації лівої частини корпусу “Вежа”.

Читайте також:

• У Франківську шукають гроші на відновлення історичних будівель: на що розраховують у місті (ФОТО)
• Відшукати замок, якого вже майже немає: у Франківську показали, як оборонну спадщину можна повернути туристам
• «Воювати чи не воювати, здатися чи боротися»: IF DRACO відкриває XI сезон прем’єрою за Франком і Єшкілєвим