
Історико-археологічна експедиція ПНУ вперше дослідила печерний монастир у селі Раковець Коломийського району. Науковці встановили, що житло датується XIII–XIV століттями та містить унікальні наскельні зображення релігійного характеру.
Про це пише Галка з посиланням на ПНУ.
У квітні 2025 року археологи Прикарпаття вперше провели комплексне обстеження середньовічного печерного монастиря в селі Раковець на Городенківщині. Експедицію очолили провідні науковці Інституту історії, етнології і археології Карпат: професор Микола Кугутяк, доценти Борис Хруслов і Михайло Москалюк разом із фахівцем Романом Кобильником та краєзнавцем Василем Федаком.
Печера розташована в історичній частині села під назвою Раковець-місто, всього за 80 метрів від берега Дністра. Входу до печери надавало особливої величності спеціальне оформлення – висота отвору становила 2,5 метра при ширині 1 метр. Археологи виявили вертикальні пази-вруби заввишки 2,6 метра, у які кріпилися дерев’яні конструкції дверей, що перекривали доступ до святині.
Найбільш цінними знахідками стали наскельні скульптурні зображення. Праворуч від входу на висоті півтора метра дослідники знайшли скульптурне погруддя, ймовірно Діви Марії з вінком на голові. Ліворуч на тому ж рівні викуто зображення, що нагадує ікону Пресвятої Богородиці з Дитям Ісусом. За попередніми оцінками експертів, ці наскельні зображення були створені в XVI–XVII століттях.
Сама печера має округлу форму діаметром 6 метрів по лінії схід-захід. Висота приміщення сягає 2,3 метра, а ширина в центральній частині становить близько 2,5 метра. Для природного освітлення монахи влаштували велике вікно шириною метр і висотою 1,2 метра, яке також перекривалося дерев’яними конструкціями. У глибині печери виявили невелике кругле віконце діаметром 20 сантиметрів.
Центральна частина печери очевидно використовувалася як каплиця для богослужінь. Тут археологи знайшли наскельне графічне зображення, що нагадує Преподобного Онуфрія поруч з левом. Комп’ютерна обробка зображення дозволила виявити ряд хрестів різноманітної конфігурації, що підтверджує релігійне призначення приміщення.
Дослідження показали, що печера має давню історію. За цілим рядом археологічних ознак науковці припускають, що первинно вона була викута ще в дохристиянський період, а в середньовіччі була освоєна християнськими монахами для створення обителі.
Особливу цінність для місцевої громади мав чудотворний образ Матері Божої, намальований монахами. У XVII столітті ікона потрапила до Раковецького замку, фрагменти якого зберігаються над печерою, а згодом була передана до парафіяльної церкви Святого Димитрія. На жаль, у 1848 році церква згоріла і образ був втрачений.
Народні перекази, що побутували в селі ще в середині XIX століття, розповідають про пустельника, який заради усамітнення в літню пору перебирався човном по Дністру з села Монастирка. Ці свідчення вказують на те, що впродовж віків характер печерного монастиря міг змінюватися – з чоловічого на жіночий.
Зверху над печерою збереглися фрагменти викладеної з каменю стіни Раковецького замку XVII століття. У каплиці замку також перебував чудотворний образ Матері Божої. Часопис «Przyjacel ludu» за 1837 рік містить опис замкової каплиці:
«З тилу замку над урвищем скелі стояла каплиця з чудовою іконою Непорочної Діви».
Дослідники встановили, що замкова каплиця була присвячена святому Димитрію, як і дерев’яна церква в Раковці. Подібну титулатуру очевидно мав і печерний монастир.
За технічними особливостями будівництва, зокрема способом видовбування врубів для кріплення дерев’яних конструкцій, археологи датують печерну обитель XIII–XIV століттями. Це узгоджується з археологічними знахідками поселення того ж періоду, виявленого в Раковці в урочищі Біля Замку ще 1951 року експедицією Інституту суспільних наук у Львові.
Читайте також: