Розрив передньої хрестоподібної зв’язки – це серйозна травма, яка часто трапляється під час активних занять спортом. Вона обмежує рухливість коліна та потребує хірургічного лікування, оскільки зв’язка не може самостійно відновитися. Один з найсучасніших методів оперативного лікування – артроскопія, яка проводиться через невеликі розрізи.
Читайте також: Геморой у вагітних: про методи лікування та профілактики розповідає франківський проктолог Іван Попович
Про це “Галці” розповів ортопед-травматолог Валентин Романюк з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” в Івано-Франківську. Говоримо з лікарем про причини розриву передньої хрестоподібної зв’язки, переваги артроскопії як методу лікування, та важливість реабілітації.
– Як роль передньої хрестоподібної зв’язки в стабільності колінного суглоба?
– Передня хрестоподібна зв’язка є однією з найважливіших структур колінного суглоба. Вона забезпечує як передньо-задню, так і бокову стабільність суглоба. Втрата її функції призводить до незворотних змін у колінному суглобі, втрати його стабільності та розвитку артрозу в майбутньому. Це відбувається через порушення нормальної біомеханіки, анатомії та фізіології колінного суглоба.
Підсумовуючи, передня хрестоподібна зв’язка є однією з найважливіших структур для підтримання здоров’я колінного суглоба.
– Які основні причини розриву передньої хрестоподібної зв’язки та які симптоми вказують на цю травму?
– Здебільшого розрив передньої хрестоподібної зв’язки – це результат значної травми. Це не мікротравма чи незначне пошкодження. Часто така травма стається під час занять спортом, особливо зимовими видами, як-от лижний спорт. Розрив відбувається під впливом високоенергетичної травми, в механізмі травми зв’язка розтягується і розривається.
З плином часу передня хрестоподібна звʼязка може дегенеративно змінюватися, стаючи менш стійкою до травм, що робить її більш уразливою. Особливо ризикують люди з ослабленим м’язовим тонусом, які ведуть малорухливий спосіб життя, працюють сидячи і не займаються спортом. Їхній зв’язковий апарат загалом є слабшим, що збільшує ризик травм.
Найпершими симптомами розриву є набряк, обмежена рухливість суглоба, сильний біль при наступанні на ногу. Якщо людина займається самолікуванням, не звертається за кваліфікованою медичною, після завершення гострого періоду травми може відчувати нестабільність у коліні, а також зміщення гомілки відносно стегна. Ходити вона може, але біг стає майже неможливим. Відчуття нестабільності супроводжує кожен крок.
Окрім ізольованого розриву передньої хрестоподібної зв’язки, часто відбуваються й інші ушкодження, такі як пошкодження меніска або субхондральні переломи. Це може бути складна травма з кількома ушкодженнями.
– Як діагностують розрив передньої хрестоподібної зв’язки і які методи обстеження найефективніші?
– Діагностика розриву передньої хрестоподібної зв’язки починається з клінічного огляду. Існують спеціальні тести для визначення розриву, але в гострому періоді їх складно виконати через сильний біль у коліні. Основним методом діагностики є магнітно-резонансна томографія (МРТ), яка дозволяє точно візуалізувати пошкодження м’яких тканин і структур суглоба. МРТ – це золотий стандарт діагностики.
Рентгенограма і комп’ютерна томографія не можуть візуалізувати передню хрестоподібну зв’язку. Ультразвукова діагностика є хорошим методом обстеження, але в такому випадку УЗД не підходить через обмеження в доступі до зв’язки.
Раніше використовувалася діагностична артроскопія, коли лікарі вводили камеру в суглоб, щоб безпосередньо оглянути пошкодження. Сьогодні цей метод застосовується лише у виняткових випадках, таких як військові травми, що супроводжуються наявністю металевих уламків, що унеможливлює використання МРТ.
– Що таке артроскопія, і які її переваги порівняно з традиційними хірургічними методами лікування?
– Артроскопія – це малоінвазивний метод лікування, що проводиться через невеликі розрізи розміром до 5 мм. Операція виконується під візуальним контролем камери, а хірургічні маніпуляції виконуються маленькими інструментами, що мінімізує пошкодження навколишніх тканин. Основними перевагами є хороша візуалізація, мінімальні розрізи, хороший косметичний ефект, менший біль після операції та нижчий ризик інфекційних ускладнень.
– Як проходить артроскопічна операція на передній хрестоподібній зв’язці у клініці “Мед-Атлант” і який прогноз на одужання?
– Якщо травма свіжа (до трьох тижнів) і розрив стався у верхній частині зв’язки (біля стегнової кістки), є можливість зафіксувати зв’язку до її початкового місця, що значно полегшує реабілітацію та зменшує обсяг операції. Це також покращує біомеханіку та відновлення функцій колінного суглоба.
Проте, якщо пацієнт звертається пізніше, виконується реконструктивна операція, під час якої розірвана зв’язка замінюється трансплантатом, виготовленим із сухожиль пацієнта. Після цього трансплантат фіксується у спеціально зроблених каналах у стегновій і великогомілковій кістках.
Прогноз на одужання загалом позитивний, але важливий процес реабілітації.
– Який реабілітаційний період після артроскопії, і як довго триває повне відновлення функції колінного суглоба?
– Реабілітаційний період після артроскопії є досить тривалим і займає до 9 місяців. Перші три тижні після операції пацієнт не може навантажувати оперовану кінцівку, використовує милиці. Але одразу після операції починається реабілітаційне лікування, яке включає активні та пасивні рухи.
Успіх лікування та відновлення залежить від тісної співпраці між лікарем, пацієнтом та реабілітологом. Реабілітація – це ключ до успішного відновлення функцій колінного суглоба. Пацієнт має бути налаштований на тривалу і наполегливу роботу для досягнення максимального результату.
– Які фізичні навантаження дозволені після артроскопії, і коли можна повернутися до занять спортом?
– Як ми вже згадували, перші легкі фізичні навантаження є частиною реабілітаційної програми. Вже через 3-4 місяці, якщо пацієнт добре займається реабілітацією і відновив м’язовий тонус, він може повернутися до легкої фізичної активності, включаючи біг. Повне повернення до професійного спорту можливе від 6 місяців після операції, коли закінчується реабілітаційний період і відновлюються всі функції колінного суглоба.
– Хто перебуває у зоні ризику та як мінімізувати цю травму?
– У групі ризику – молоді, активні люди та професійні спортсмени, зокрема футболісти, лижники, рідше – баскетболісти та волейболісти. Люди середнього віку з дегенеративними змінами зв’язок також схильні до травмування через втрату еластичності зв’язок. Наприклад, був один клінічний випадок, коли пацієнт розірвав хрестоподібну звʼязку різким ротаційним рухом. Він стояв на вулиці і його хтось покликав, він різко повернувся, а стопа залишилася у попередньому положенні. Відчув різкий хрускіт, звʼязка вже була дегенеративно змінена, а через цей різкий рух він собі її пошкодив.
Для профілактики важливо займатися фізичною активністю, тренувати м’язи та зв’язки нижніх кінцівок. Мінімально – ходьба, по 10 000 кроків щодня. Регулярні тренування у спортзалі, вправи з гумками, їзда на велосипеді або велотренажері допоможуть зміцнити м’язи та уникнути травм. Також корисними є ракеточні види спорту, як-от великий теніс або настільний теніс. Вони досить малотравматичні по нижнім кінцівкам, але активно заставляють людину рухатися, задіювати ноги.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
https://www.facebook.com/medatlantif
https://www.instagram.com/med_atlant.if/
https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
