Аспекти розголошення лікарської таємниці від медичного юриста

Автор: Турій Роман

30 Aug, 2018 12:40

Поділитись публікацією
Аспекти розголошення лікарської таємниці від медичного юриста

Досить часто, звертаючись до лікаря, пацієнти побоюються – чи не стане відома інформація, яку вони повідомлять лікарю: про сімейні обставини, свій стан здоров’я і т.д., третім особам?

Зараз це стало особливо актуально, адже більшість медичних центрів інформацію про пацієнта зберігають у вигляді баз даних, а отже теоретично отримати до неї доступ не так і складно. Як захищені законом відомості про пацієнта, що стали відомими медичному персоналу?

На ці запитання відповідає юристконсульт компанії MedLaW Діана Креховецька.

40330292_2178803982394978_4706914342551945216_n

  • Що ж таке лікарська таємниця?

Відповідно до ст. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я,  пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Поняття лікарської таємниці наведено в ст. 40 Основ. Лікарська таємниця – це відомості про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, які стали відомі медичним працівникам та іншим особам, у зв’язку з виконанням ними професійних або службових обов’язків і які не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Таким чином, предмет лікарської таємниці складають:

  • стан здоров’я пацієнта;
  • хвороби і діагноз;
  • огляд і його результати;
  • методи лікування;
  • інтимна і сімейна сторони життя пацієнта;
  • інші відомості, отримані при медичному обстеженні.

MedLaW наголошує, що лікарі та інші медичні працівники не можуть бути допитані як свідки ні в цивільному, ні в кримінальному процесі щодо відомостей, що становлять лікарську таємницю (п.2 ст.51 ЦПК та п.4 ч.2 ст. 65 КПК).

  • Існують все ж таки випадки, коли лікарська таємниця може бути розкрита?

Медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 ЦКУ), або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів будуть долучені до запиту), а також батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).

Тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може надати слідчий суддя або суд в рамках кримінального провадження, якщо при цьому буде встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає (ч.6 ст. 163 КПК).

Відповідно до чинного законодавства України у випадках, передбачених законодавчими актами, у тому числі і на звернення та вимогу суду надати довідку про відвідування консультацій лікарів, заклад охорони здоров’я має право надати таку довідку, а також будь-яку іншу медичну документацію, якої потребуватиме суд. MedLaW  звертає увагу на те, що у всіх інших випадках, у тому числі і на адвокатські запити, якщо адвокат не є представником особи, щодо якої запитується інформація, заклад охорони здоров’я не лише має право, а й зобов’язаний відмовити у наданні відповідної інформації та/або документів.

Важливо зазначити, що у деяких нормативних актах із питань охорони здоров’я спеціально обумовлено випадки надання певної медичної інформації без згоди пацієнта. Стаття 6 ЗУ «Про психіатричну допомогу», допускає передачу відомостей про стан психічного здоров’я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для:

  • організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;
  • провадження досудового розслідування або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду.

 

  • Чи існує відповідальність за розголошення лікарської таємниці?

 

Стаття 145 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.

Згідно зі ст. 132 ККУ розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, – також тягне за собою кримінальну відповідальність.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання – у MedLaW  раді допомогти!

Юристи компанії MedLaW проконсультують Вас за телефонами: 099 002 85 47; (0342) 73 18 27.

Офіс: м. Івано – Франківськ,

          вул. Дністровська 16-А,

         4 – поверх, ТЦ «Горизонт»

 40269653_1978122945819159_2018730784847822848_n