Аграрний мільярдер Олег Бахматюк з Івано-Франківська розповів, як прийшов у бізнес і став “яєчним королем”.
Читайте також: Хабар Насірову: ВАКС заочно заарештував олігарха Бахматюка
Про це йдеться в інтерв’ю Економічної правди.
— З чого і коли почався ваш бізнес?
— З кінця 94-го року. Я прийшов менеджером-адміністратором у компанію “КГД”. Вона займалася постачанням газу підприємствам з шести регіонів України: Івано-Франківська, Закарпатська, Одеська, Тернопільська, Львівська та Чернівецька області.
— “КГД” була західноукраїнським філіалом відомого газового трейдера “Ітера” (заснована у 1992 році російська нафтогазова компанія, яку з 2013 року контролює “Роснєфть”)?
— Коли я прийшов у цю компанію, вона була нова й особливо нічого не мала. Я був її сьомим співробітником після головного бухгалтера, двох спеціалістів з комерційного відділу і трьох засновників компанії, на честь яких вона називалася: Куліковський, Гаврильцев і Дармограй.
Що стосується “Ітери”, то в ті часи в неї по Україні було створено 12-14 регіональних представників-дистриб’юторів. “КГД” – один з них. Компанія стала постачальником газу для 4 тисяч різнопланових підприємств.
— Чим ви займалися в цій компанії?
— Попрацювавши там три місяці, виявив бажання стати менеджером комерційного відділу. За наступні сім років я отримав величезний досвід, бо об’їздив весь (колишній – ЕП) Радянський союз: Казахстан, Туркменістан, Азербайджан, Грузію.
На той час у торговельному процесі гроші були відсутні. Був бартер. Я займався побудовою цих ланцюгів.
Умовно: брав на українському комбінаті шифер, міняв його тут на мило, мило – на порошок, а порошок відправляв у Туркменістан, очікуючи на постачання газу під зобов’язання “Ітери” з Москви.
— Завдяки цим операціям “КГД” вже тоді оперувала мільярдами?
— Вона оперувала сотнями мільйонів доларів і це були величезні гроші, але основну маржу забирала “Ітера”, материнська компанія.
— Як називалася і чим займалася ваша перша особиста компанія?
— У 2001 році я заснував “Прикарпатську фінансову корпорацію”. Завдяки добрим стосункам узяв у кредит 1 мільйон доларів в “Авалі”, банку за мене дав гарантію Степан Івахів.
Я почав продавати українські нафтопродукти, в основному в Угорщину та Польщу. Купував пальне на Дрогобицькому НПЗ (контролювався групою “Континіум” нині покійного Ігоря Єремеєва, а також Степана Івахіва і Сергія Лагура – ЕП).
— Як ви зайнялися аграрним бізнесом?
— Був такий губернатор (глава облдержадміністрації – ЕП) Івано-Франківської області Михайло Вишиванюк. Якось він мені дзвонить і каже: “Олег, приїдь”. Я приїхав куди він сказав – у село Загвіздя на птахофабрику “Авангард”.
Там уже були Вишиванюк, його заступник із сільського господарства, представники банку “Фінанси і кредит” та Пенсійного фонду, керівниця цієї фабрики.
Перед ними – накритий стіл із салом, пирогами та горілкою. З їхньої розмови я зрозумів, що фабрика “Авангард” раніше була великим підприємством, а зараз потопає в боргах.
Тут Вишиванюк встає і, звертаючись до керівниці птахофабрики, каже: “Піднімаю стакан за те, що до вас прийшов інвестор”. На той час сукупна заборгованість фабрики була близько 450 тисяч доларів.
Я підізвав Вишиванюка і кажу: “Михайло Васильович, можна я завтра ці гроші віддам керівниці фабрики, вона вирішить своє питання, а я поїду займатися своїм бізнесом?”.
Він каже: “Ні, ти не зрозумів. Я був у Кучми. Він сказав знайти людей у регіоні, які пов’язані з енергетичним бізнесом. Вони будуть відновлювати сільське господарство до рівня, який був у Радянському союзі. Я Кучмі сказав, що ти відновиш цю фабрику до мільйонного рівня”.
Поступово я вник у бізнес яйця. Виявилося, що він цікавий, на той час – десь на мільярд доларів на рік. Ви знаєте, що на якомусь етапі “Авангард” стала другою компанією у світі за обсягами виробництва яєць?
ФОТО ТИЖНЯ
