«Бандеролі», «таємні тюрми СБУ» та мобілізація жінок: які фейки поширювали в мережі останнім часом
Російська пропаганда продовжує використовувати інформаційний простір як окремий фронт війни. Поки на полі бою змінюються тактика та озброєння, у соцмережах і Telegram-каналах регулярно з’являються повідомлення, покликані посіяти страх, тривогу та недовіру. Частину таких дописів створюють російські пропагандистські ресурси, а частину — українські канали, які поширюють неперевірену або вирвану з контексту інформацію.
«Галка» зібрала три приклади таких повідомлень. Вони стосуються нібито нових можливостей російського озброєння, вигадок про «таємні тюрми СБУ» та чергової хвилі заяв про «масову мобілізацію жінок» в Україні.
Ці історії відрізняються за змістом, однак мають спільну рису — у кожному випадку емоційне повідомлення подається так, щоб сформувати у читача певне враження ще до того, як він спробує перевірити першоджерело та контекст.
Фейк перший: «Бандероль» долетіла до Рівненщини, а захід України має готуватися до нових атак
Один із Telegram-каналів, який моніторить ситуацію щодо запусків російських ракет і ударних безпілотників, повідомив про наближення баражуючого боєприпасу до Рівненщини. Автор допису зазначив, що боєприпас нібито зміг залетіти в область на кілька кілометрів.
У повідомленні також навели характеристики так званої «Бандеролі»: заявлену дальність до 500 кілометрів, швидкість 400-650 км/год та бойову частину вагою близько 50 кілограмів.
Водночас автор допису не стверджував, що росіяни вже отримали можливість регулярно завдавати ударів цим боєприпасом по західних областях України. Навпаки, він припустив, що цей випадок міг бути своєрідним експериментом. За його словами, після прольоту над Коростенем на Житомирщині боєприпас нібито знизив швидкість, що могло бути пов’язано зі спробою збільшити дальність польоту.
При цьому автор окремо наголосив, що не знає напевно, чому саме відбувалося зниження швидкості, та не став стверджувати, що боєприпас був спеціально модифікований.
Проте згодом інший Telegram-канал — «Івано-Франківськ 24/7» — подав цю інформацію в іншому вигляді.
«Заходу України треба готуватися до повторних атак «Бандеролями»», — йшлося у дописі. Автори каналу також заявили, що росія нібито не зупиниться та продовжить збільшувати швидкість і дальність таких боєприпасів.
Таким чином, припущення з оригінального повідомлення перетворилося на категоричне попередження про майбутні атаки. Водночас сам автор першого допису згодом звинуватив «Івано-Франківськ 24/7» у поширенні неправдивої інформації.
Він заявив, що його великий текст «змінили на свій лад», вирвавши окремі слова з контексту. Автор також дорікнув адміністраторам каналу за те, що вони, на його думку, намагалися отримати більше репостів коштом тривожного повідомлення.
Отже, у цьому випадку маніпуляція виникла не лише через зміст повідомлення, а й через спосіб його подачі: обережні припущення перетворили на твердження про неминучість нових атак.
Фейк другий: «таємні тюрми СБУ»
Ще одним напрямом російської дезінформації стала історія про нібито існування «секретних тюрем СБУ», де буцімто утримують і катують цивільних.
Російські пропагандистські ресурси поширили матеріали із так званими свідченнями «волонтерки з Краматорська». Жінка стверджувала, що під час проведення антитерористичної операції її нібито утримували у «підвалі СБУ», де катували, залякували та погрожували її родині.
Подібні твердження російська пропаганда поширює не вперше. Історії про нібито «таємні тюрми» та незаконне утримання людей використовують ще з 2014 року. При цьому такі заяви, які поширює російська сторона, не отримали підтвердження з боку міжнародних правозахисних організацій та моніторингових місій.
Попри це, подібні сюжети періодично повертаються в інформаційний простір. Їхня особливість — емоційна форма. У таких повідомленнях увагу читача зосереджують на детальних описах нібито катувань, погроз і страждань, тоді як доказова частина залишається на другому плані.
Через подібні історії російська пропаганда намагається сформувати уявлення про Україну як про державу, яка нібито системно порушує права власних громадян. Водночас такі повідомлення можуть використовуватися для інформаційного виправдання російської агресії та окупації українських територій.
Водночас численні задокументовані випадки катувань і жорстокого поводження з цивільним населенням на окупованих територіях пов’язані саме з діями російських сил.
Фейк третій: «масове розсилання повісток жінкам»
Ще одну дезінформаційну хвилю російські Telegram-канали запустили навколо теми мобілізації жінок в Україні.
У мережі почали поширювати фотографії нібито повісток від територіальних центрів комплектування для жінок із Києва та Харкова. Разом із ними публікували скриншоти листування, у яких нібито йшлося про отримання таких повісток. Автори дописів стверджували, що жінок начебто масово викликають до ТЦК для уточнення даних.
Однак поширені фотографії виявилися підробленими. Їхнім першоджерелом була мережа російських Telegram-каналів, які систематично поширюють дезінформацію про Україну.
Водночас сам факт того, що окремі жінки можуть отримувати виклики до ТЦК, не означає запровадження їхньої примусової мобілізації. Жінки, які вже перебувають на військовому обліку, зокрема через медичні або фармацевтичні спеціальності, можуть отримувати виклики для уточнення даних. Проте такі випадки не є доказом якогось «масового призову жінок», про який заявляють російські пропагандистські ресурси.
Тема мобілізації жінок регулярно використовується російською пропагандою для створення тривожних інформаційних приводів. Через підроблені документи, скриншоти та емоційні дописи читачам намагаються нав’язати уявлення про нібито підготовку до примусової мобілізації.
Водночас жінки в Україні долучаються до лав Збройних сил на добровільній основі. Законодавчих ініціатив чи внутрішніх рішень про запровадження обов’язкової мобілізації жінок немає.
Що ми маємо?
Три наведені приклади демонструють різні способи поширення дезінформації. В одному випадку непевне припущення перетворили на тривожне попередження про нові атаки, в іншому — роками повторюють емоційну історію про нібито «таємні тюрми СБУ», а в третьому — використовують підроблені документи та скриншоти, щоб створити враження про «масову мобілізацію жінок».
Спільним для цих повідомлень є ставка на емоції. Страх перед ракетними ударами, обурення через нібито катування та тривога через можливу мобілізацію змушують людей швидше реагувати на інформацію і поширювати її, не перевіривши походження.
Окрему роль у цьому відіграють Telegram-канали, які можуть змінювати початковий зміст повідомлення, виривати окремі фрази з контексту або подавати непідтверджені твердження як встановлений факт. Саме тому під час війни важливо звертати увагу не лише на те, що повідомляють, а й на те, хто, на підставі чого та в якому контексті це робить.
Перевірка першоджерела, відокремлення фактів від припущень і відмова від автоматичного поширення емоційних повідомлень допомагають не ставати частиною інформаційної кампанії, яка працює через страх і невизначеність.
ФОТО ТИЖНЯ
