Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка покаже нову постановку режисера з Праги Давіда Зелінки “Абсолютно вільні”.
Про це пише “Галка” з пресконференції у драмтеатрі.
Постановка “Абсолютно вільні“ зміксувала твори різних письменників: Василя Стефаника, Станіслава Вінценза, Карела Чапека, Бертольда Брехта, Мілана Кундери. Їх зібрала у пʼєсу драматургиня Марина Смілянець. У драмтеатрі пояснюють, що це філософська мандрівка з фальшивим антрактом.
“Мені важливо було поєднати локальний досвід з загальнолюдським. Ми взяли тексти, що торкаються теми втрати дому, мандрів, зокрема й “На високій полонині” Станіслава Вінценза — його роздуми, як він залишав Карпати через наближення радянських військ”, — ділиться Давід Зелінка.
Вперше франківський глядач знайомився із Давідом Зелінкою торік у квітні, коли в =місті проходив фінал чесько-українського театрального форуму “Фестиваль взаємності”. Тоді, зокрема, у Франківську була змога побачити виставу “Вони приходять. Чого вони хочуть? Чого хочемо ми? ” режисера. Це була напівдокументальна вистава, в якій зібрано розповіді біженців з усього світу і зокрема, особисті історії українок про сучасну українсько-російську війну, які, що важливо, також грають у цій виставі.
Сценографиня Руслана Басемко ділиться, що завданням у постановці “Абсолютно вільні” було не створювати ілюстративної, “буквальної” історії, а натомість передати загальний настрій і метафору приналежності — до народу, країни, світу. Ця метафора реалізується і в сценографії — простір вистави побудований на основі багатофункціональних столів, які трансформуються у різні локації.
“Ми всі належимо до чогось одного — до спільного цілого. Але в певний момент усе розпадається, руйнується, і кожен бере із собою частинку цього цілого, як грудку землі, яку забирають, вирушаючи з дому. Тут ця метафора навколо столів”, — ділиться Руслана.
Владислав Демидюк, один із акторів вистави, розповів про новий акторський досвід та головну емоційну вісь постановки.
“Особисто для мене важливою темою стала еміграція. Ми не повинні засуджувати людей, які вимушено покинули свої домівки. Вони втратили набагато більше, ніж дім — вони втратили близьких, міста, відчуття ґрунту під ногами. Переселення — це не просто нова адреса. Це глибока травма, і наше завдання — підтримати тих, хто змушений емігрувати, а не дорікати їм. І водночас агітувати за повернення, за спільну відбудову України”, — каже Владислав.
Премʼєра відбудеться 6 червня 2025 року на камерній сцені о 18 годині.
В рамках проєкту “Франківськ у фотографіях 2024” команда “Галки” зібрала найяскравіші моменти року: відкриття нових міських просторів, культурні фестивалі, спортивні досягнення та ініціативи, що змінюють місто. Ці світлини передають дух сучасного Франківська та його розвиток.
Анекдот тижня
Приходить пуйло до ворожки та й питає:
– Коли я помру?
– Ти помреш в день українського національного свята! – відповідає ворожка.
– А коли ж цей день буде? – цікавиться він.
– От коли здохнеш, тоді й настане цей день! – відповіла вона.
Переговори вже відбуваються без нас і у дечому наша позиція вже не враховується, - Вадим Черниш, учасник переговорів із росіянами в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську про перемовини США та росії
