Без декрету: як депутатки з новонародженими дітьми працюють у місцевих радах

Останні вибори до місцевих рад відкрили шлях для чималої кількості жінок через депутатство представляти інтереси своїх громад. Тоді вистачало й скептиків, які не вірили в ефективність нових облич у радах. 

Однак збільшення чисельності депутаток не тільки розширило можливості для різних груп населення впливати на ухвалення рішень, а й підсвітило, наскільки ради досі залишаються орієнтованими на чоловіків. Зокрема, відчули на собі це обраниці, які стали матерями під час своєї каденції.  Більшість залишаються у радах й поєднують догляд за дитиною та роботу на округах. 

Що все ж таки змінює для них материнство у роботі та чи стало відкритим суспільство до жінок, які залишаються працювати після народження дитини? Про це ми  розпитали депутаток місцевих рад. На Франківщині вдалося знайти декількох таких обраниць у громадах. Проте, не всі з них радо готові публічно вести діалог. Чи то страх осуду в невеликих містах, чи то ще внутрішні бар’єри зупиняють, але згоду розповісти свої історії дали переважно лідерки, які працюють у радах великих громад та областей. 

Євгенія Бардяк, Івано-Франківська обласна рада

У 2020 році пані Євгенія була обрана депутаткою до Івано-Франківської обласної ради. Впродовж своєї каденції вона активно підтримує відновлення закладів освіти й культури у сільських населених пунктах. Також в облраді ініціювала створення міжфракційної депутатської групи «Рівні можливості». У 2024 році, вдруге ставши мамою, фокус її уваги зосередився і на питаннях доступності адміністративних будівель та бізнесу для різних груп населення. 

“Від пологів і дотепер більшість часу я проводжу з молодшою донькою. Коли немає кому доглянути за дитиною найближчу годину чи дві, то у робочих справах йдемо разом, а було, що вдвох брали участь й у засіданні комісії. Спільні візити до місцевих рад допомогли мені зрозуміти, які питання доступності досі у нас не вирішені. Ось, до прикладу, у міській раді Івано-Франківська доволі вузький вхід до ліфту, що не дозволяє зайти з дитячим візком, а в обласній раді є труднощі скористатися вбиральнею, якщо ти з дитиною”, – розповідає Євгенія Бардяк. 

За словами депутатки, такі деталі показують, наскільки громади загалом є відкритими до різних категорій населення. Деякі з випадків є навіть абсурдними: от як бізнес, що продає товари для дітей, але потрапити до них батьки деколи не можуть, бо немає пандуса або похилого заїзду для колясок. 

“Зараз я безпосередньо є користувачкою частини елементів доступності й бачу, що їх на Франківщині бракує. Інклюзивність наших населених пунктів треба розвивати, бо крім батьків з візочками, більшає людей з інвалідністю. Їм потрібні не ситуативні, а комплексні рішення, щоб бути та відчувати себе повноправними членами громади”, – зазначає депутатка. 

Уляна Пак, Львівська міська рада

На свої перші вибори у 2014 році пані Уляна зайшла з тримісячним первістком. Заручившись підтримкою рідних, жінка балотувалася до Львівської міської ради і стала депутаткою, а у 2020 році виборці її знову переобрали. 

За десять років депутатства Уляна Пак велику частину зусиль спрямувала саме на  розв’язання проблем доступності Львова.

“Коли ми тільки починали роботу, більшість мешканців і бізнесів не помічали, що навіть той же високий поріг є перешкодою для людей на кріслах колісних чи для мам з дітками на возиках. Зараз ситуація відчутно змінилася”, – зазначає політикиня. 

А розпочинала свої ініціативи пані Уляна з невеликого: брала візочок і разом з дитиною йшла на об’єкти неподалік дому, де ремонтували прибудинкові території, і перевіряла, чи планують робити з’їзди на тротуарах та чи відповідатимуть вони нормам. 

Спільно з ресторанами зробила й соціальний проєкт “Острівці радості від Лоло”, де продавали дитячі книги, а на виручені кошти облаштовували у лікарнях дитячі куточки.

Ще однією ініціативою, яку відзначають колеги пані Уляни, стала дитяча кімната у приміщенні ратуші Львова. Спершу там депутка допомогла встановити пеленальні столики, потім дитячий куток, а далі вже була й сама кімната. Нею зараз користуються відвідувачі ЦНАПу та міської ради. У дитячій кімнаті є іграшки, можливість переглядати мультфільми. Дитину там можна залишити до двох годин і за нею доглядатиме працівниця.

З точкових проєктів зародилося бажання робити щось більш глобальне. Базою для старту була ініціатива від ЮНІСЕФ “Громада, дружня до дітей та молоді”. Її напрацювання взяли за основу і почали розробляти Стратегію “Львів дружній до дітей та молоді”, яку згодом підтримали на засіданні сесії міська рада.  А у 2021 році Львів отримав статус від ЮНІСЕФ – міста, дружнього до дітей і молоді. 

За час свого активного депутатства впродовж двох каденцій пані Уляна стала багатодітною мамою. Зараз виховує вже трьох діточок.

Юлія Гвоздович,  Львівська міська рада

Якщо Уляна Пак має досвід позитивних зрушень, то її  колежанка по Львівській міській раді Юлія Гвоздович зіштовхнулася з несправедливою критикою у свій бік після народження другої дитини. Зараз пані Гвоздович є громадською діячкою, але з 2015 до 2020 року була обрана депутаткою. 

Як розповідає пані Юлія, саме материнство і недоступність просторів до потреб батьків і дітей спонукало її зайнятися більш активно громадською діяльністю у місті та піти на вибори. Тоді у неї ще була одна дитина, а уже в статусі депутатки пані Юлія народила другу. 

Вже колишня політикиня пригадує, що під час депутатства, будучи вагітною, вона не брала відпустку і з чергового засідання у раді одразу вирушила до пологового будинку. 

“Я до останнього була активною і виконувала свої обов’язки, але після народження дитини декілька місяців не могла працювати у тому ж темпі. Тому у перший тиждень після пологів пропустила два засідання депутатської комісії, а потім одну сесію міської ради. Наступні я відвідувала тільки у ранковий час і до обіду”, – розповідає жінка.

Кількість пропущених голосувань пані Юлії за питання, які розглядалися на сесіях, порахувала Громадська мережа “Опора” й опублікувала матеріал, де позначила депутатку найбільшою прогульницею за перше півріччя 2018 року серед всіх депутатів місцевих рад України. Проте, мережа не врахувала, що жінка була відсутня через народження дитини. 

Гвоздович під публікацією відреагувала й висловила незгоду з критикою, а натомість отримала шквал хейту з пропозиціями йти у декрет. 

Пояснити своє становище і неможливість з грудною дитиною відвідувати повністю сесію, що триває деколи весь робочий день, Юлія спробувала також через акцію.  Долучитися до неї запросила інших депутатів міської ради.

“Я попросила колежанок, щоб на одне засідання всі взяли дітей і так  продемонстрували громадським організаціям і загалом суспільству, що з дітьми неможливо ефективно бути включеними у процес. На жаль, за день до засідання колежанки відмовилися брати участь в акції. Тому з восьмимісячним малюком прийшла тільки я. Тоді побути на сесії вдалося лише хвилин 15, бо син був постійно на руках, траскотів іграшками, переглядав книжки і вискакував з моїх рук”. 

Згодом “Опора” публічно вибачилася перед депутаткою. 

Юлія переконана, що якісно поєднувати материнство та депутатство можливо. Але щоб надалі не було таких ганебних ситуацій, необхідно працювати над суспільною свідомістю та законодавством. Адже її випадок показує про неврахованість інтересів і потреб жінок.

Ірина Романескул, Кропивницька міська рада

У Кропивницькій міській раді зараз поєднує роботу депутатки і материнство Ірина Романескул. У 2020 році до ради вона заходила вперше. Через декілька місяців після обрання політикиня стала співголовою Міжфракційного депутатського об’єднання “Рівні можливості”, куди увійшло 14 депутаток. 

Крім роботи на окрузі, пані Ірина займає активно займається громадською діяльністю, є заступницею керівника одного з комунальних підприємств в обласній раді, а у 2023 році ще й стала мамою, народивши сина. 

Депутатка розповідає, що зараз суспільство зріле і приймає без осуду вибір матері продовжувати кар’єру після пологів. Важливим є саме бажання жінки рухатися далі та підтримка рідних. Проте, не обходиться й без критики від інших колег. 

“Коли моя дитина хворіла і паралельно відбувалися комісії або засідання у раді, я могла не прийти. Тоді деякі з опонентів у Telegram-каналах ширили повідомлення, що буцімто прогульниця. Але я не звертаю на це увагу. У політиці необхідно бути стресостійкою”, – каже депутатка. 

Що ж до питання доступності у самому Кропивницьку, то пані Ірина з членкинями  депутатської групи “Рівні можливості” та іншими колегами ініціювали перевірку вулиць міста, бізнесів, закладів освіти, охорони здоров’я. За словами депутатки, у міській раді приміщення є інклюзивними, але немає умов для батьків:

“Ми хотіли зі співголовами нашої депутатської групи розглянути питання облаштування дитячої кімнати. Проте, довелося це відкласти через інші нагальні справи. Окрім мене у раді є чимало депутаток, які у перспективі можуть стати матерями. Тому вважаю, що нам треба про це міркувати наперед”.

Коротка статистика, скільки депутаток є у місцевих радах

За даними з офіційного сайту ЦВК, гендерний моніторинг місцевих виборів показав, що у 2020 році по Україні до обласних рад зайшли і стали депутатками 461 жінка (27,79% від загальної кількості депутатів обласних рад); до районних рад 1817 (34,32%); міських рад 3574 (32,59%); до селищних рад 3811 (37,85%); сільських рад 5687 (41,30%).

Сумарний відсоток жінок, які у 2020 році були обрані й представляють інтереси своїх виборців у місцевих радах в Україні, складає 36,84%. Це вже значно більше третини від числа усіх депутатів сільських, селищних, міських голів на місцевих рад.

Зазначимо, що за Законом України “Про статус депутатів місцевих рад”, свою діяльність обранці обласних, районних, міських, селищних й сільських рад здійснюють на громадських засадах, тобто неоплачувано. Отож і про декретну відпустку не йдеться. 

Щоб повністю присвятити свій час догляду за дитиною, необхідно складати повноваження у раді.

Авторка Тетяна Пігурська