
Коломия, місто з багатою історією та культурною спадщиною, часто позиціонує себе як затишне та гостинне. Проте для багатьох мешканців, зокрема батьків із дитячими візками, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, пересування містом перетворюється на справжнє випробування. Відсутність з’їздів із тротуарів на пішохідних переходах, високі бордюри та незаконне паркування на тротуарах створюють серйозні перешкоди для комфортного і безпечного руху.
Про це “Галці” у листі повідомив читач Коломиянин Микола
“Щодня гуляючи Коломиєю з дитячим візком, втомився ставати на “цапа”, щоб піднятись на тротуари. Вирішив зафіксувати проблемні місця, і написати матеріал на цю тему”, – написав нам Микола.
Проблемні місця: лише верхівка айсберга
Під час однієї прогулянки містом було зафіксовано низку проблемних місць, які яскраво ілюструють масштаб проблеми. Ось лише кілька прикладів:

- Пішохідний перехід на розі вулиць Петлюри та Шипайла: відсутність з’їзду з тротуару змушує пішоходів із візками чи людей на кріслах колісних долати високий бордюр, що є небезпечним і фізично складним.



- Пішохідний перехід на розі вулиць Чайковського та Січових Стрільців (біля пам’ятнику Афганцям): аналогічна ситуація – відсутність пониження тротуару створює бар’єр для маломобільних груп.

- Перехід до автобусної зупинки на вулиці Тарабалки (Чехова): відсутність з’їзду ускладнює доступ до тротуару.


- Паркування на тротуарі на вулиці Тарабалки (Чехова): припарковані автомобілі блокують пішохідну зону, залишаючи недостатньо місця для безпечного проходу.


- Пішохідний перехід на розі вулиць Мазепи та Лицарської: високий бордюр і відсутність з’їзду роблять перехід недоступним.

- Пішохідний перехід біля пам’ятника Чорнобильцям на вулиці Мазепи: перехід впирається в бордюр, що унеможливлює зручне пересування для маломобільних груп.
Ці приклади – лише частинка проблемних місць, зафіксованих під час однієї прогулянки містом. Реальна кількість подібних перешкод у Коломиї значно більша, і вони систематично ускладнюють життя батьків із дітьми, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Байдужість, що тягнеться роками
Проблеми безбар’єрності в Коломиї не можна приписувати виключно чинній владі. Це результат багаторічного ігнорування потреб маломобільних груп з боку всіх попередніх каденцій. Кожна з них мала можливість зробити місто більш доступним, але системні зміни так і не відбулися. Мета цього допису – не очорнити владних чиновників, а привернути увагу до загальної байдужості, яка роками залишає маломобільні групи населення сам на сам із цими труднощами.
Позиція міської ради: обіцянки без результатів?
На офіційному сайті Коломийської міської ради було опубліковано статтю під назвою «Безбар’єрна Коломия: місто, доступне для всіх» (https://kolrada.gov.ua/news/bezbarjerna-kolomiya-misto-dostupne-dlya-vsix). У ній міська влада заявляла про наміри працювати над створенням безбар’єрного середовища, зокрема шляхом розробки кільцевого маршруту, який мав би забезпечити доступність для маломобільних груп. Однак виникає враження, що цей маршрут – це спроба обмежити пересування маломобільних груп лише певними «схваленими» міськрадою шляхами, замість того, щоб системно вирішити проблему доступності в усьому місті.
Питання безбарєрності в Коломиї мало б бути вирішене вже давно. У період повномасштабної війни, коли доступність і безпека стають ще більш критичними, особливо для людей, які зазнали травм чи втратили мобільність, ігнорування цих проблем виглядає особливо прикрим. Схоже, що потреби безбарєрного руху залишаються поза увагою загалу.
Час діяти
Безбар’єрність – це не лише про з’їзди з тротуарів чи доступ до зупинок. Це про гідність, рівні можливості та безпеку для всіх мешканців міста. Коломия має потенціал стати справді доступним і комфортним містом, але для цього потрібні реальні дії, а не лише декларації. Мешканці міста заслуговують на те, щоб їхні потреби враховувалися, а прогулянка Коломиєю не була щоденною боротьбою з перешкодами.
Закликаємо міську владу не лише розробляти маршрути (бігові чи веломаршрути були б більш доречними), а й системно підходити до усунення бар’єрів: встановлювати з’їзди на всіх пішохідних переходах, посилити контроль за паркуванням на тротуарах і залучати до планування представників маломобільних груп. І не відкладати це “на завтра”, починати вже сьогодні з найбільш залюднених проблемних місць. Коломия може і має стати містом, доступним для всіх.
Автор: Коломиянин Микола