Випадок із вбивством одомашненої собаки на Богородчанщині хочуть використати як прецедент для зміни законодавства України щодо відлову собак.
Читайте також: 30-кілограмову пухлину видалили 47-річній прикарпатці (ФОТО)
2 грудня голова благодійної організації “Дім Сірка” Наталія Когут разом з юристом організації влаштували прес-конференцію. Вона стосувалася нових обставин резонансної справи про вбивство собаки у лісовому господарстві на Богородчанщині.
Нагадаємо, 15 листопада в Богородчанському районі на території ДП «Лісекоцентру» було вбито собаку. Зоозахисники вбачають у цьому злочин за Ст. 299 – жорстоке поводження з тваринами, а також перевищення службових повноважень.
Під час медичного аналізу, сказу у собаки не знайшли. У тілі виявили 3 кулі різних розмірів.
“Наразі ми не можемо провести повноцінну балістичну експертизу. Оскільки Богородчанський райвідділ міліції вніс цю справу не до реєстру досудових розслідувань, а до реєстру адміністративних правопорушень, – сказала Наталія Когут. – Не прочитавши наші докази і заяви, вони сказали, що складу злочину нема, що це адміністративне правопорушення”.
Громадські активісти подали заяву до прокуратури щодо цих дій правоохоронців.
На прес-конференцію прийшов і сам винуватець цього випадку – Іван Зіняк, районний мисливствознавець, який вбив собаку. Його запросив журналіст Руслан Коцаба, який заявив, що сам працював 10 років у лісівництві, а ще знайомий з батьками Зіняка.
Іван Зіняк пояснив, що три кулі – це картеч, яку широко використовують у лісовому господарстві. Також заявив, що у своїх діях керувався статтею 35 закону “Про мисливське господарство та полювання”. “Згідно з цим законом, я маю право на відстріл без спеціального дозволу, лише з посвідченням працівника лісового господарства і дозволом на користування зброєю“, – зауважив Іван Зіняк.
Також він продемонстрував лист від “Лісекоцентру” з проханнями убезпечити ділянку, де проводяться екскурсії і гуляють діти, від бродячих собак, а також телефонограму про те, що собака мала контакт з лисицею, яка, можливо, була заражена сказом.
“Не робіть з мене якогось “живодьора”. Сам утримую вдома вісім собак. Я їх дуже люблю. Але собака має бути на привязі, мати нашийник”, – сказав Іван Зіняк.
За словами Наталії Когут, раніше, коли вони зверталися за поясненнями, цих документів не було, їх зареєстровано заднім числом.
Також вона наголосила на тому, що собака була нешкідлива, соціально адаптована, за нею впродовж кількох років доглядав охоронець лісового господарства. Іван Зіняк відповів на це, що працює всього лише чотири місяці і цієї собаки не бачив біля сторожки.
Як пояснила Наталія Когут, головною метою громадських активістів є не зіпсувати життя молодому мисливствознавцю, а змінити саме законодавство про відстріл собак. Вони хочуть добитися, щоб відстріл собак був заборонений. Щоб безпритульних собак виловлювали ветеринарні служби, проводили аналіз на сказ й, у разі необхідності, евтаназію. До ініціативи долучилися також львівські зоозахисники, а потрібний законопроект уже є у Верховній Раді.
“Я не хочу, щоб він мав кримінальну відповідальність. Я хочу створити прецедент”, – сказала Наталія Когут.
ФОТО ТИЖНЯ
