Боєць 50 полку НГУ Артур Старик розповів, які зараз найбільші потреби у військових

Боєць 50 полку НГУ Артур Старик розповів, які зараз найбільші потреби у військових

Артур Старик – військовослужбовець 50 полку імені Семена Височана Національної гвардії України. У свої 26 років він встиг побувати у кількох “гарячих” точках бойових дій – у Серебрянському лісництві та на Торецькому напрямку. У розмові з «Галкою» захисник ділиться тим, які зараз найбільші потреби у військових.

Боєць розповідає, що на передовій усе більше операцій відбувається не завдяки лише людській силі, а за допомогою технологій. Сучасна війна — це не лише окопи, гармати й штурми. Це ще й нові підходи до логістики, менеджменту й навіть кадрової політики в армії.

“На мою думку, ключовим фактором у веденні бойових дій сьогодні є дрони — близько 70% операцій пов’язані саме з ними”, — ділиться він.

За його словами, безпілотники зараз відіграють критичну роль у розвідці, доставці боєприпасів і навіть звичайного харчування. Вони літають туди, куди людині потрапити надто небезпечно.

“Це ефективні засоби розвідки та доставки боєприпасів і харчування на передову”, — каже військовий.

Але ефективність дій на фронті залежить не лише від техніки. Велике значення має правильне використання людського ресурсу. Кожен боєць має працювати там, де приносить найбільшу користь.

“Якщо людина фахівець у якійсь галузі — наприклад, хороший водій чи технік — її слід ставити на відповідну посаду, щоб вона могла працювати за профілем”, — зазначає Старик.

І наголошує, що не менш важливими є грошове забезпечення та відпустки.

Водночас фронт не відчуває себе покинутим. Підтримка цивільних відчутна й сьогодні, попри те, що суспільна енергія вже не така вибухова, як на початку повномасштабного вторгнення.

“Відчувається велика підтримка від людей. Вони допомагають дуже активно — закуповують дрони, передають засоби гігієни, харчування, засоби обігріву. Навіть зараз, коли тепло, ці речі залишаються потрібними, особливо з урахуванням зміни погоди”, — розповідає військовий.

Та зазначає, що підтримка вже не така масштабна, як у 2022 році, коли мотивація була значно вищою.

“Проте люди продовжують допомагати по максимуму, кожен у межах своїх можливостей”.

Читайте повну версію інтерв’ю, у якій захисник ділиться – де знаходить сили, щоб мотивувати не лише себе, а й інших, які моменти служби найбільше «врізалися в памʼять», наскільки для військових важлива підтримка сім’ї.

Читайте також: