Минулого року Міністерство екології та природних ресурсів оприлюднило рейтинг найбільших забруднювачів довкілля України за 2017 рік. До цього переліку увійшла і ДТЕК Бурштинська ТЕС, розташована на Прикарпатті. Вона – на третьому місці за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Читайте також: В університеті нафти й газу встановили пристрій EcoCity, який слідкуватиме за якістю повітря (ФОТО)
Як відомо, часто ефект забруднювачів атмосферного повітря є непрямим і проявляється лише через тривалий час. До прикладу, внаслідок викидів може зменшуватися товщина озонового шару, що призведе до змін у земних екосистемах. Але як же прикарпатці, котрі живуть поблизу Бурштинської ТЕС прямо зараз? Чи турбує їх питання екології та чистоти атмосфери? Бо ж забруднене повітря може негативно впливати на їхнє здоров’я! І яких заходів вживає БуТЕС, аби зменшити обсяги шкідливих викидів?
Перестороги та побоювання мешканців
Ганна Очкур, очільниця села Бовшів, розташованого поблизу БуТЕС розповідає, що тамтешніх мешканців завжди турбували питання екології. Люди переймаються наслідками роботи станції та бояться за своє здоров’я.
“Людей турбує те, що з труб “валить” чорний дим. І золу затягує аж на 30 кілометрів. Це ж не тільки в нас так, а й далеко розповсюджується. Золу видно на вікнах, на випраній вивішеній білизні, вона всюди. На кожному даху, на шифері – вони вже обросли шкідливими викидами. Екологи багато разів приїжджали і знімали цю золу і з водостічних труб, і з дахів і т.д. А ще в Бовшеві є відвід води золовідвалів у річку Гнилу Липу. Це також шкідливо. Ми б хотіли спокійно жити в чистій зоні, але, думаю, цього вже ніколи не буде”, – каже сільська голова.
За словами Ганни Очкур, коли громада підіймає це питання на вищому рівні, то воно не сприймається настільки серйозно, як мало би: “реакція є, але вона тимчасова”.
Екоактивіст Василь Абрамів проживає у селі Задністрянському, що також неподалік Бурштинської ТЕС. На його думку, наслідки роботи станції можуть бути загрозливими для суспільства.
“Це небезпечно. Часто бачу повне нехтування переживаннями людей. Ближче до вечора з труб сильна курява йде. Люди це все бачать, їм страшно за своє здоров’я. Є ж у нашому районі й онкохворі, і багато хворих на астму. Не думаю, що це просто так. Зимою чорний сніг падає кожного дня. Одяг не вивішати ніяк через золу, яка осідає. Знаю, що і народ Бурштина також переймається питанням екології”, – розповідає Абрамів.
Чому не пустили екоінспекцію?
У липні 2019 року працівники Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області прибули на БуТЕС з плановою перевіркою. Проте інспекцію до перевірки не допустили, і таке відбувається вже не вперше.
“Був складений акт недопуску. Підстава є формальною, і вона описана на багатьох аркушах. Інспекторам сказали, що акт не відповідає чинним вимогам. А ми не є силовим органом і силоміць зайти на територію не можемо. Перевірка там була ще кілька років тому”, – розповідає начальниця організаційно-аналітичного відділу Держекоінспекції в області Ольга Біленька.
Активіст Василь Абрамів переконаний, що інспекторів не допустили до перевірки, аби приховати порушення на станції.
“Там нема ніяких фільтрів. Багато що вже поломане, перегоріло і просто не працює. На станції використовують те обладнання вже по-максимуму: вони хочуть з нього витиснути те, що воно вже дати не може. Через це є велике навантаження”.
Водночас менеджерка зв’язків з громадськістю ДТЕК Бурштинська ТЕС Оксана Камінська зауважує, екоінспекцію не допустили на об’єкт через неправильно оформлені документи.
“Ми чекали інспекторів, еколог їх зустрів, але виявилося, що в них документи оформлені не за чинним законодавством. Якщо би їх пропустили, то це би вже було порушення з боку ТЕС. Розумієте, це стратегічний об’єкт, прохідну там так просто не пройти. Але ми інспекторів знову чекаємо. Тоді все було максимально спокійно і адекватно. Просто юристи попросили оформити все, як має бути, і хай приходять. ТЕС не проти екоперевірки, не проти, щоб люди моніторили й контролювали роботу, бо це нормальна практика”, – каже Камінська.
Як активісти слідкують за повітрям
Небайдужі прикарпатці вже давно намагаються “тримати руку на пульсі” та сприяти зменшенню шкідливих викидів ТЕС в атмосферу: від екологічних гуртків у школах і дитячих акцій типу “Чистий сніг” до серйозних громадських спостережень і спроб вирішувати проблему на державному рівні.
До прикладу, Василь Абрамів постійно моніторить ситуацію з викидами ТЕС. Нещодавно активіст навіть подав скаргу в Держекоінспекцію України.
“Подав скаргу по золовідвалу (невід’ємна складова виробничого процесу ТЕС, куди з допомогою системи гідрозоловидалення та системі гідравлічного транспортування складуються відходи спалювання вугілля – золошлакові матеріали), через те, що було дуже сильне пиління. Не були вжиті превентивні заходи: не було води, не було дотримано жодних технологій. Немає там зрошувальної системи. Там була лише відрізана труба. Осушили дуже велике плесо, і цю всю пилюку вітер подув на села. Елементарно навіть людям не повідомив ніхто. Та ж треба якось обмежити ті викиди. Може, би хоч якісь респіратори роздали чи ще щось. Тоді люди просто дихали тією отрутою”.
Відео: Василь Абрамів
До слова, в Держекоінспекції в області підтвердили, що справді мають зареєстровану скаргу Василя Абраміва.
“Вказані у скарзі питання планували розглянути в ході планової перевірки. Оскільки вона не відбулася, то ми чекаємо на отримання згоди на проведення позапланової перевірки. Наразі згоду ще не отримали”, – зауважує начальниця організаційно-аналітичного відділу Держекоінспекції в області Ольга Біленька.
Василь Абрамів наголошує – часто працівники чи керівництво ТЕС вважають, що активісти виступають проти роботи станції, але це не так. “Головне для нас, аби діяльність не загрожувала здоров’ю людей і довкіллю”, – пояснює Абрамів.
Борючись за чисте довкілля, місцеві активісти замовили дослідження зразків води з сільських криниць і зразки, взятих навколо золовідвалів. Ба більше, у планах – створити незалежний екологічний пост.
“Працюємо над створенням громадської організації, аби могти пройти навчання в Інституті медицини праці імені Ю. І. Кундяєва. Це дозволить нам самостійно забирати зразки (пилюку, сніг, воду). Ми тоді зможемо їх самі відправляти на аналіз”, – розповідає Василь Абрамів.
Крім того франківці поставили дев’ять пристроїв громадського моніторингу повітря EcoCity поблизу БуТЕС та проаналізували його стан за цілий місяць. Екоактивісти дійшли висновку, що більшої проблеми завдають не викиди з труб, а саме пиління золи.
“Ми бачимо, що показники PM10 набагато вищі, ніж показники PM2.5. Оскільки є перевищення концентрації саме PM10, то робимо висновки, що це може бути пил з полів, або пил золи. Потім ми залучили знімки з супутника по зволоженню золовідвалів. Бачимо, що є такі, які не дуже добре зволожені”, – каже координатор проєкту EcoCity Олексій Трелевський.
Дмитро Обухов, котрий проаналізував отримані з приладів дані, зазначив, що на графіках добре видно і той день, коли пилив згаданий Василем Абрамівим золовідвал №3.
“Враховуючи напрямки вітру, дивимося на карту, щоб зрозуміти, що знаходиться там, де повинно бути джерело забруднення. Там – золовідвал. Також жителі Бурштина і околиць часто кажуть, що викиди від ТЕС ввечері та вночі збільшуються в рази. Ми вирішили перевірити і це – на графіку зображені середньогодинні концентрації РМ10. Практично у всіх населених пунктах, починаючи з 17:00, показники починають рости і досягають піку о 06:00 ранку”, – пояснює Дмитро Обухов.
Нарощення ярусів золовідвалу
Ще одним питанням, яке викликало масові обговорення та немалі суперечки серед людей, стала необхідність БуТЕС наростити ще два яруси на золовідвалі поблизу села Бовшів.
Очільниця Бовшева Ганна Очкур каже, що це може стати великою проблемою для села:
“Це нас турбує найбільше, бо вони планують наростити золовідвали ще на 6 метрів. Село розміщене набагато нижче водосховища, і ми будемо найбільше потерпати від цього. Це стане проблемою. Поки що немає єдиного розуміння між мешканцями і керівництвом ТЕС у цьому питанні, тому слід вивчати і робити щось, аби всім було добре”.
Василь Абрамів зауважує, що більшість людей наразі налаштована негативно:
“Ми не розуміємо і наступного: колишній очільник ТЕС казав, що цей новий об’єкт – реконструкція старого. Але як вони можуть робити його реконструкцію, якщо він не має санітарних меж?”, – запитує Абрамів.
Проте дирекція станції неодноразово наголошувала, що в проєкті передбачили встановлення сучасної системи пилепригнічення та безперервного поливу золовідвалів проясненою водою задля створення завіси.
“Ми обговорювали це питання. Є процедура оцінки впливу на довкілля. На громадському слуханні люди висловили свої побажання та зауваження, і їх внесли в протокол. На зустрічі також була представниця з Міністерства екології. У проєкті передбачили ряд заходів, які би унеможливлювали розповсюдження золи”, – зауважила менеджерка з комунікацій ДТЕК БуТЕС Оксана Камінська.
До того ж, за словами Камінської, компанія розробила ще один проєкт, який дав би змогу із золи будувати дороги.
“Це вже питання державного рівня. Маленькими кроками воно рухається. Реально в Європі так роблять. Якщо не буде місця, де скидувати золу, то просто припиниться робота ТЕС. А так і державі користь, і мешканцям, і станції”.
Максимально зменшити шкідливі викиди
Менеджерка з комунікацій БуТЕС Оксана Камінська додає – станція була введена в експлуатацію ще в 1969 році і за рік зробити з неї “цукерочку” просто неможливо. Втім поступово на станції працюють над модернізацією устаткування та реконструкцією енергоблоків і ремонтами.
“Всього є 12 енергоблоків. Після приватизації реконструювали вже три енергоблоки №5, №7 і №10. Під час реконструкцій і капітальних ремонтів замінюють й електрофільтри. Наприклад, на тому ж 10-ому енергоблоці кількість викидів зменшилася вже до показників, які відповідають європейським нормам. У минулому році капітально відремонтували два енергоблоки, ще на трьох провели середній ремонт. У цьому році вже також один відремонтували капітально, і ще один – у планах. Тобто до кінця року у списку капітально відремонтованих будуть №3, №4, №8 і №12”, – каже Оксана Камінська.
Крім того до 2028 року, згідно “Європейського плану”, Бурштинська ТЕС має перейти на максимальне зменшення шкідливих викидів.
“Чорного диму з труб не буде взагалі. Ще маємо купити земснаряд, який чиститиме водосховище від вугільних відкладень. Є програма, спрямована на моніторинги і покращення екоситуації. Долучилися до розробки проєкту питного водопостачання, тож маємо провести систему водогону в Галицькому районі”.
Оксана Камінська впевнена, що стан екології в районі, хоч і маленькими кроками, але покращується. Вона переконує – компанія працює прозоро та намагається звести до мінімуму обсяги шкідливих викидів. Проте лише спільною працею представників ТЕС, держави, громади та екоактивістів можна тримати довкілля в чистоті.
Фото: Леля Карпатська
ФОТО ТИЖНЯ
