Чому і як варто піклуватися про свої легені? Розповідає франківська лікарка-пульмонолог Олена Журавльова
17 Тра, 2023 09:09
Дихальні органи – ключові для людини. Робота легеней та інших елементів забезпечує насичення організму киснем, впливає на кровообіг, весь організм і якість життя.
Чому кожному необхідно проходити огляди у профільного спеціаліста, а особливо курцям, розповідає Олена Журавльова – лікарка-пульмонолог лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант”.
Фахівчиня має вищу кваліфікаційну лікарську категорію з пульмонології. Проводить огляд та лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи.
З нею говоримо про методи обстеження, профілактики та лікування захворювань дихальної системи. Та розповімо детальніше про “Постковідний синдром”.
– Розкажіть, будь ласка, чим займається лікар пульмонолог.
– Лікар-пульмонолог займається діагностикою , лікуванням та профілактикою захворювань органів дихання.
– Чи є потреба звертатися до пульмонолога профілактично?
– Профілактичні огляди рекомендовані для пацієнтів, які працюють у шкідливих умовах праці, де є пил, аерозолі, виробництва з хімічними речовинами, а також курці. Тобто люди, які мають підвищений ризик ураження бронхо-легеневої системи. Так само, раз на рік, рекомендовано проходити профілактичний огляд пацієнтам із хронічними захворюваннями легень. Такі огляди необхідні для корекції лікування, або проведення курсів лікування протягом року. Також пацієнти з певними захворюваннями мають відвідувати пульмонолога профілактично раз на рік та проходити рентгенологічне обстеження. Наприклад, цукровий діабет часто може поєднуватись із патологією легень.
Профілактикою пульмонологічних захворювань є захист дихальних шляхів на підприємствах зі шкідливими умовами праці, це – використання респіратора, витяжка. Також – лікувальна фізична культура, дихальна гімнастика, кліматотерапія, іноді потрібні сольові печери. Хорошою профілактикою є сезонна вакцинація від грипу, короновірусу. Не менш важливим є щеплення Превенар-13 від пневмококової інфекції. Ця вакцина себе дуже добре зарекомендувала.
– А які є “червоні прапорці” для звернення до пульмонолога?
– Рекомендовано звертатись до лікаря, коли з’являються такі симптоми, як кашель, який триває більше трьох тижнів. Або він змінює свій характер. Наприклад, стає сухий, або навпаки продуктивний, тобто раніше такого не було. Коли пацієнт відмічає появу задишки, якщо до цього, при тих самих навантаженнях, її не було, або особливо коли з’являється задишка в стані спокою. Коли пацієнт відкашлює мокроту незвичного кольору, або з прожилками крові. Обов’язково, коли з’являється біль в грудній клітці, який посилюється при диханні, при кашлі – і пацієнт сам не може пояснити, з чим це пов’язане.
– Чи потрібно приходити на прийом до пульмонолога з вже певними готовими аналізами та дослідженнями?
– Добре, якщо пацієнт має, наприклад, загальний аналіз крові або рентгенологічне дослідження. Але це не означає, що лікар в процесі огляду не призначить додаткові лабораторні дослідження. Тобто кожна патологія вимагає певного обстеження, про які пацієнт не може знати. Спеціаліст має оглянути і призначити конкретний спектр обстежень, які потрібні в кожному конкретному випадку – чи інструментальні, чи лабораторні, оцінюючи скарги пацієнта.
– Які типові хвороби легень та бронх у ваших пацієнтів?
– Гострі бронхіти, хронічний бронхіт, обструктивне захворювання легень – це найбільш розповсюджені. А ще пневмонія, бронхіальна астма. Можуть бути пацієнти, які хворіють на альвеоліти, саркоїдоз, – вони знаходяться під спостереженням пульмонолога. Також є патологічні стани, які потребують лікування декількома спеціалістами – це плеврити, абсцеси, новоутворення легень та ін.
– Які бувають методи лікування пульмонологічних захворювань? І яке Ваше ставлення до інгаляцій?
– Методи можемо поділяти на медикаментозні, коли ми призначаємо пацієнту таблетовані препарати, ін’єкційні або інфузійні. Може бути інгаляційне призначення медикаментів, коли за допомогою або небулайзера , або готових пристроїв для інгаляцій, ліки доставляються безпосередньо в легені. Можуть бути фізіотерапевтичні методи лікування – це і електрофорез, і ультразвукові методи, ЛФК досить ефективна. Також кінезіотерапія, коли ЛФК із дозованими фізичними навантаженнями поєднуються дуже ефективно, особливо у пацієнтів з астмою або з ХОЗЛ. Це дозволяє подовжити період ремісії і покращити якість життя пацієнта. Має позитивний вплив кліматотерапія, але саме лікар може визначити, який клімат для якої патології підходить.
Ще один із методів лікування – озонотерапія. До речі, такий метод лікування дуже цікавий, коли проводиться інфузія розчину, збагаченого озоном, виконується в нашому медичному центрі Мед-Атлант. Рекомендовано при постковідному синдромі, а також в багатьох випадках лікування гострої чи хронічної патології легень.
Інгаляції особливо ефективні для хворих, які мають обструктивні захворювання легень, астму, або навіть пневмонія з супутнім обструктивним синдромом. Основними протипоказами для проведення інгаляцій є висока температура тіла, кровохаркання, стенокардія спокою. Також, не рекомендується робити інгаляції, при патології ЛОР органів, таких як захворювання внутрішнього вуха, туботит, атрофічний риніт, при важких вестибулярних розладах.
Дійсно, не до кожного виду кашлю можуть бути застосовані інгаляції. І в залежності від того, якого ми хочемо добитися ефекту, буде підібраний препарат лікарем. Чи ми хочемо зробити бронхолітичну терапію, тобто «розслабити» бронхи, чи ми хочемо зробити муколітичний ефект, тобто зробити мокроту рідкою.
– Як часто варто перевіряти стан дихальних шляхів курцям?
– Рекомендовано раз на рік. Адже вони мають вплив шкідливих речовин на бронхи щодня і входять до груп ризику щодо захворювання на туберкульоз, онкопатологію. Також паління призводить до розвитку хронічного обструктивного захворювання легень. Тому курці мають проходити спірометрію, у випадках, визначених лікарем, та рентгенологічне обстеження.
– А чи може пульмонолог допомогти курцям зберегти здоров’я легень?
– Скажімо так, ми можемо допомогти, але основне залежить від пацієнта. Найголовніше – пацієнт має залишити паління, тому що його вплив на дихальні шляхи є руйнівним. Ми можемо запропонувати реабілітаційні заходи, мотиваційне навчання, роз’яснення, пролікувати загострення, якщо є бронхіт.
Тобто є такі моменти, коли робота пацієнта над собою набагато важливіша, ніж просто призначення лікаря.
– Лише днями ВООЗ оголосила про завершення епідемії COVID-19 у світі. Але ця хвороба принесла нове явище – “Постковідний синдром” – що це таке, і в кого він буває?
– Вважається, що постковід – це такі тривалі наслідки у пацієнтів, які перехворіли підтвердженою короновірусною хворобою. Розрізняють «гострий ковід», коли є гострий перебіг хвороби, який триває до чотирьох тижнів. Потім є «підгострий ковід» – від 4 до 12 тижнів. І є ось цей «лонгковід» або «постковід», ознаки та симтоми , що виникають пвд час або після інфікування тривпють більше 12 тижнів і не пояснюються іншими діагнозами. Тобто пацієнт не повернувся до свого звичайного стану здоров’я через 6 місяців після перенесеної хвороби.
Люди можуть мати незворотні ураження, наприклад, легень, серця, нирок, печінки, які вони набули внаслідок перенесеного коронавірусу. А є група людей, в яких цих наслідків ми не знаходимо. Але, тим не менш, присутні прояви астенії, загальної слабкості, втома, поганий сон, роздратування, випадіння волосся, порушення концентрації уваги, дискомфорт у суглобах, м’язові, головні болі. Тобто така розпливчаста ніби симптоматика, але при тому ніяких змін в органах можемо не знаходити.
Для відновлення після захворювання проводяться реабілітаційні заходи. В залежності, від показань, це може бути – загальнозміцнююча терапія, вітамінотерапія, ЛФК, фізпроцедури, санаторно-курортне лікування. Також набирають популярності вітамінні коктейлі, їх призначають курсами. От, наприклад, в «Мед-атланті» ми нещодавно розпочали такі процедури – препарати амінокислот, що вводяться внутрішньовенно , які показані при постковідному синдромі для підвищення імунітету.
Треба бути готовим, що постковідне відновлення – це тривалий процес.
– Що таке спірографія і як вона виконується? В яких випадках вона потрібна?
– Спірометричне дослідження – це інструментальне дослідження зовнішньої функції дихання, виконується за допомогою спеціального апарату спірографа. Ми використовуємо пристрій харківського виробництва. За допомогою нього ми можемо визначити життєві об’єми дихання легень і функцію органів дихання. Плюс ще часто ми використовуємо це дослідження для визначення ступеня і виду дихальної недостатності у хворих з бронхітами, з астмами, з ХОЗЛ, з професійними захворюваннями – силікози, пневмоконіози. У післяопераційних хворих, які колись в минулому мали, наприклад, операції на легенях, які призвели до інвалідності, у них визначають рівень дихальної недостатності. Також це дослідження часто застосовується після резекції легені, наприклад. Ще часто користуються цим методом обстеження спортсмени, МНСники. Представники МНС мають часто контакт зі шкідливими речовинами, тому серед медичних обстежень завжди присутня спірографія.
З певною періодичністю ми робимо спірометрію, щоб визначити, чи прогресує дихальна недостатність, чи ні. Чи ефективне призначене лікування, чи потребує корекції.
Спірометрію, до речі, можна ще використовувати, коли ми хочемо віддиференціювати ХОЗЛ і астму, тому що в них дуже часто буває схожа симптоматика і тоді проводиться спірометричне дослідження з так званою пробою з бронхолітиком.
Є патологія, наприклад, грудної клітки або м’язової системи, яка так само призводить до порушення функції дихання і, відповідно, так само часто буває, що і травматологи, вертебрологи мають потребу провести це обстеження, щоб визначити, наскільки ця патологія призводить до порушення функції зовнішнього дихання.
– Чи є протипоказання до спірографії?
– Протипоказання є абсолютні та відносні. Абсолютні – це гостре порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, нестабільна стенокардія, пневмоторакс менше, ніж 2 тижні після розділення, кровохаркання, черевні, грудні, мозкові аневризми, гостре відшарування сітківки, внутрішньочерепна гіпертензія як наслідок травми, пухлини, кроаовилива чи запалення.
Є ще відносні протипоказання – це, коли була проведена операція на очах, ЛОР-органах, недавня операція на головному мозку. Інфаркти, інсульти давністю більше ніж один місяць теж можуть бути відносними протипоказаннями, залежно від стану пацієнта. Коли є гіпертонічний криз, гострий запальний процес під час пневмонії, то не зовсім правильно робити спірометрію, вона не буде показовою.
Серед протипоказань також психоневрологічний статус пацієнта, який, наприклад ускладнює виконання команд. Також вплив психотропних речовин, алкоголю є підставою відкласти дослідження.
– Які переваги напрямку “пульмонологія” у “Мед-Атланті”?
– Наші пацієнти можуть отримати комплексне обстеження на базі клініки. Під час огляду виконується пульсоксиметрія, тобто вимірюємо рівень кисню в організмі. За потреби ми можемо провести спірометричне дослідження. Часто пацієнти, особливо з хронічними, іноді з гострими процесами, потребують таких дообстежень, як УЗД легень, серця. Також, для зручності пацієнтів, більшість лабораторних досліджень проводяться безпосередньо в «Мед-атланті».
На базі нашої клініки ми забезпечуємо фізіотерапевтичне лікування, озонотерапію, електрофорез, ультразвук, небулайзерну терапію. Пацієнти можуть отримати лікування в рамках денного стаціонару.
Дуже важливим є те, що в нас є багато суміжних спеціалістів, які дотичні до пульмонології. Це і алерголог, і кардіолог, і торакальний хірург, інфекціоніст, ЛОР. Тобто пацієнт буде комплексно оглянутий для уточнення діагнозу, вибору тактики лікування.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
https://med-atlant.if.ua/
https://www.facebook.com/medatlantif
https://www.instagram.com/med_atlant.if/
https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
*партнерська публікація
Текст Наталії Зіпер
Читайте також: Значення ультразвукового дослідження в ендокринології: розповідає франківська лікарка УЗД Дарʼя Кузнєцова