Чому люди вірять у теорії змови та як із цим боротися

Чи справді світом керує таємний уряд, масони або інопланетяни? Для деяких людей відповідь — «так», і жодні факти цього не змінять. Теорії змови стали універсальною валютою страху і недовіри, яку вміло використовують ті, хто прагне влади.

Конспірологічні теорії давно перейшли з категорії смішних вигадок до інструменту, який реально впливає на настрої людей. І цим успішно маніпулюють пропагандисти, політики та інші зацікавлені сторони. Чому люди вірять у конспірологію та як можна цьому протистояти, розповідаємо у статті.

Що кажуть науковці 

«Прихильники теорій змови не обов’язково наївні, психічно нездорові люди, як це зазвичай зображується в попкультурі. Натомість багато хто звертається до теорій змови, щоб задовольнити свої мотиваційні потреби, зрозуміти причину своїх страждань і невдач», — пояснює Шона Боуз, авторка дослідження про конспірологію із США.

Однозначної відповіді, чому деякі люди схильні вірити в конспірологію, нема. Однак дослідники вважають, що вони прагнуть задовольнити три психологічні мотиви:

• епістемічні — стосуються потреби в знаннях, упевненості та бажання отримати інформацію;
• екзистенційні — стосуються потреб людей почуватися безпечно та захищено, відчувати певний рівень контролю над подіями;
• соціальні — стосуються потреби почуватися добре в контексті власної особистості та соціальних груп.

Вчені також виявили, що люди з неприязню до інших і параноєю більш схильні вірити в теорії змови. Вони також частіше були невпевненими в собі, емоційно нестабільними, замкнутими, егоцентричними та імпульсивними. 

Як поширюються теорії змови

Очевидна відповідь — насамперед у соціальних групах. А після розвитку соцмереж інструментів для її розповсюдження стало тільки більше.

Наприклад, рух QAnon, який з’явився в США, отримав величезну популярність саме завдяки соцмережам. Люди вірили, що існує спілка «сатаністів-педофілів», що таємно керує країною. Аналогічно, під час пандемії COVID-19 поширилися міфи про «чипування» через вакцини попри наукові докази їхньої безпеки.

«У реальному житті ми всі є частиною певних груп. У них діють соціальні гальма, але в соціальних мережах такого фактично немає. Ви можете спілкуватися з людьми, яким подобається дивитися на аварію потяга, вони показують вам великий палець вгору — і вперед на перегони», — пояснює механізм впливу соцмереж на поширення теорій змови Тімоті Тангерліні, професор Каліфорнійського університету в Берклі. 

Хто використовує теорії змови й навіщо

Різні групи можуть використовувати конспірологічні версії події для впливу. Політики — щоб залучати електорат або дискредитувати опонентів. Спецслужби — щоби поширити дезінформацію і викликати соціальну нестабільність.

У росії, наприклад, пропагандисти часто поширюють теорії змови, щоб уплинути на росіян та за кордоном. Перед повномасштабним вторгненням в Україну мова йшла про «нагнітання Заходом напруги між Україною та росією, адже це вигідно для військових компаній країн». У перші місяці опору росіяни заявляли, що Захід нібито спонсорує нацизм в Україні, аби помститися росії за поразку у Другій світовій війні. Надалі конспірологічні теорії трансформувались у наратив про «війну Заходу до останнього українця» задля вигоди, послаблення рф та заволодіння ресурсами. 

Віра в теорії змови має реальні наслідки. Відмова від вакцинації через міфи може призвести до збільшення смертності, недовіра до виборів загрожує стабільності демократії, а переконання в проксі-ролі України у війні — до зменшення підтримки за кордоном.

Як боротися з теоріями змови

Дослідження показують, що зміна будь-яких усталених переконань — складне завдання. Однак боротися з конспірологічним мисленням однаково потрібно. Ось кілька порад, які можуть стати в пригоді:

1. Не апелюйте до емоцій. Це не допомагає похитнути віру в конспірологію.
2. Не втягуйтеся в суперечки про факти. Дебати про них також мають мало ефекту.
3. Зосередьтеся на профілактиці. Найкраща стратегія — допомогти людям розпізнавати дезінформацію ще до того, як вони піддадуться її впливу.
4. Підтримуйте освіту. Навчання людей аналітичному мисленню та пояснення, як оцінювати інформацію, є найефективнішим захистом.

Теорії змови існували завжди, але сьогодні вони отримали новий імпульс через розвиток технологій та напружену ситуацію у світі. Критичне мислення, медіаграмотність і готовність шукати правду — ось що допоможе нам не потонути у морі дезінформації.

Авторка — Богдана Смуток

Статтю створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.