У розмові з “Галкою” кандидат історичних наук і доцент кафедри міжнародних відносин КНУ ім. В. Стефаника Петро Гаврилишинпояснив чому наше місто носить назву Івано-Франківськ, при тому, що міста не заведено називати подвійно іменем та прізвищем.
Петро Гаврилишин розповідає, що назва Івано-Франківськ виникла в контексті того часу, коли святкували 300-річчя міста, у 1962 році. Тодішня правляча комуністична партія прийняла рішення змінити назву міста. Причиною стало те, що старе ім’я, Станіслав, було пов’язано з польським магнатом, що виглядало “неправильно” в умовах ідеологічної боротьби. Оскільки Франко був важливою фігурою у літературі його обрали як символ «революціонера-комуніста», що відповідало політичним вимогам того часу.
Незважаючи на те, що для української мови правильнішим було б використати форму «Франкове», рішення зупинилося на варіанті «Івано-Франківськ». Причиною того, що додали ще й ім’я, стало прагнення уникнути асоціацій з диктатором Франціско Франко, який був популярним у той час в Іспанії і, в свій час, мав підтримку від нацистської Німеччини та фашистської Італії.
“Ідеологічно правильний підхід вимагав відокремлення від імені Франціско Франко, тому додали приставку «Івано», і місто отримало таку незвичну назву”, – розповідає Гаврилишин.
Читайте повну версію матеріалу, де розповідається про три недооцінені історичні локації Івано-Франківська, яке найбільш переоцінене місце у Франківську з історичної точки зору, чому вулиця Труша — найкраща з найменших, чи достатньо досліджена історія Прикарпаття в часи Другої світової війни, для чого меморіал “вічного вогню” поблизу вокзалу, чому наше місто назвали саме Івано-Франківськом, чи варто перейменовувати Івано-Франківськ на Станіславів, як Івано-Франківськ реалізує свій історичний та архітектурний потенціал у туризмі, чи варто запроваджувати у вишах предмет «франківськознавства».
В рамках проєкту “Франківськ у фотографіях 2024” команда “Галки” зібрала найяскравіші моменти року: відкриття нових міських просторів, культурні фестивалі, спортивні досягнення та ініціативи, що змінюють місто. Ці світлини передають дух сучасного Франківська та його розвиток.
Анекдот тижня
Приходить пуйло до ворожки та й питає:
– Коли я помру?
– Ти помреш в день українського національного свята! – відповідає ворожка.
– А коли ж цей день буде? – цікавиться він.
– От коли здохнеш, тоді й настане цей день! – відповіла вона.
Переговори вже відбуваються без нас і у дечому наша позиція вже не враховується, - Вадим Черниш, учасник переговорів із росіянами в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську про перемовини США та росії
