Чи обов’язково видаляти груди при раку: пояснює мамолог та онкохірург Анатолій Шіляк

Діагноз “рак грудей” не завжди означає, що потрібно повністю видаляти груди. У більшості випадків на ранньому етапі можна провести органозберігальну операцію, під час якої видаляють пухлину та частину навколишніх тканин.

Від чого залежить вибір між органозберігальною операцією та мастектомією, чи впливає обсяг хірургічного втручання на шанси одужати, коли можна відновити форму грудей після видалення та як підготуватися до операції, читачам “Галки” розповів мамолог, хірург-онколог Анатолій Шіляк з клініки “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.

– Від чого залежить вибір між органозберігальною операцією та повним видаленням грудної залози?

– Є декілька критеріїв. Враховуємо розмір пухлини та її співвідношення до об’єму грудної залози. Якщо після видалення пухлини неможливо буде забезпечити негативні краї резекції або прийнятний естетичний результат, можемо рекомендувати мастектомію. У частини пацієнток альтернативою є передопераційна системна терапія або онкопластична операція 

Також значення має кількість пухлин та їхнє розташування. Якщо утворення розташовані в різних квадрантах грудної залози, це може бути аргументом на користь мастектомії. Враховують і тип пухлини, поширення пухлинного процесу та можливість проведення променевої терапії, якщо вона необхідна пацієнтці.

Сучасна онкохірургія прагне досягти двох головних цілей: повністю видалити пухлину з дотриманням принципів онкологічної безпеки та, зберегти форму, об’єм та естетику грудної залози.

Онкологічна безпека означає, що під час операції потрібно видалити пухлинні тканини й переконатися, що в краях резекції немає пухлинних клітин. Якщо цього не вдається досягти, операція не вважається радикальною.

– У яких випадках можна зберегти груди, а коли мастектомія є необхідною?

– Мастектомія передбачає повне видалення грудної залози. Її можуть рекомендувати, якщо пухлина велика, розташована в кількох ділянках або неможливо досягти повного видалення пухлинних тканин зі збереженням грудної залози. Також важливо враховувати можливість проведення променевої терапії, якщо вона показана пацієнтці.

Водночас хочу наголосити: мастектомія не означає, що це кращий варіант лікування в усіх випадках. Існує міф, що якщо видалити всю грудну залозу, то результат лікування буде надійнішим. Насправді це не так.

Якщо є можливість виконати органозберігальну операцію та повністю видалити пухлину з дотриманням принципів онкологічної безпеки, цього може бути достатньо. Головне — правильно виконати операцію та підтвердити, що в краях видалених тканин немає пухлинних клітин.

У клініці “Мед-Атлант” ми маємо можливість під час операції перевірити краї резекції та оцінити, чи вдалося повністю видалити пухлину. Для цього використовуємо гістологічне дослідження.

Окремий важливий аспект онкологічних операцій — оцінювання лімфатичних вузлів. Ми можемо видалити сторожовий лімфатичний вузол або декілька таких вузлів і перевірити, чи є в них пухлинні клітини. Якщо дослідження не виявляє ураження, у певних випадках немає потреби видаляти решту лімфатичних вузлів. Цей підхід називається біопсією сторожового лімфатичного вузла. Ми широко його використовуємо.

– Чи впливає вибір операції на шанси одужати та ризик повторного виникнення раку?

– Рак грудної залози — це не одне захворювання, а ціла група захворювань із різними характеристиками. Від цього також залежать ризики повторного виникнення пухлини.

Важливо розуміти, що навіть після мастектомії зберігається ризик місцевого рецидиву. На нього впливає не лише вид операції, а й особливості самого пухлинного процесу.

За належного відбору пацієнток і правильного виконання операції немає доведених даних, що повне видалення грудної залози забезпечує кращу виживаність порівняно з органозберігальною операцією. Це підтверджують дослідження, у яких порівнювали результати лікування та п’ятирічну виживаність пацієнток.

Звісно, важливо враховувати початкову ситуацію. Наприклад, якщо жінці рекомендують мастектомію через велику пухлину, її випадок не можна безпосередньо порівнювати з випадком пацієнтки, у якої пухлина невелика й можна виконати органозберігальну операцію. Ризики в цих ситуаціях можуть відрізнятися.

Тому рішення про обсяг операції ухвалюють індивідуально. Основне завдання — забезпечити онкологічну безпеку та обрати метод лікування, який буде найкращим для конкретної пацієнтки.

– Чи можна зберегти груди, якщо пухлина велика або рак виявили на пізній стадії?

– Так, це можливо, але все залежить від розміру пухлини, обсягу уражених тканин та індивідуальних особливостей пацієнтки. Для органозберігальної операції важливо залишити достатньо здорових тканин, щоб забезпечити хороший естетичний результат.

Якщо після видалення пухлини тканин буде недостатньо для відновлення форми грудей, можна розглянути реконструкцію з використанням імпланта або власних тканин пацієнтки.

Важливо розрізняти місцево-поширений рак і четверту стадію захворювання. На четвертій стадії, коли є віддалені метастази, хірургічне лікування зазвичай не є основним методом. Водночас у певних випадках операцію можуть розглядати для контролю захворювання або лікування окремих уражень.

Тому рішення про можливість збереження грудей ухвалюють індивідуально, враховуючи поширеність пухлини, результати обстежень та загальний план лікування.

– Чи можна відновити форму грудей після мастектомії та коли краще проводити реконструкцію?

– Так, відновити форму грудей після мастектомії можна. Важливо, щоб пацієнтка знала про таку можливість і могла самостійно вирішити, чи потрібна їй реконструкція.

Деякі жінки хочуть одразу пройти лікування й не повертатися до хірургічних втручань. Інші не готові до реконструкції на цьому етапі, адже вона потребує додаткових операцій, реабілітації та пов’язана з певними ризиками ускладнень. Це також особистий вибір пацієнтки, який потрібно поважати.

Водночас мастектомія не обов’язково є остаточним етапом хірургічного лікування. Відновити форму грудей можна як під час видалення грудної залози, так і пізніше.

Один із варіантів реконструкції — встановлення імпланта. За певних умов можна зберегти шкіру та сосок, щоб досягти кращого естетичного результату. Інший варіант — реконструкція з використанням власних тканин пацієнтки.

Також реконструкцію можна виконувати поетапно. Наприклад, якщо є підвищений ризик ускладнень, лікар може рекомендувати відкласти відновлення грудей до завершення основного лікування.

У таких випадках після мастектомії можна зберегти шкірний покрив і створити умови для подальшої реконструкції. Один із можливих підходів — встановлення тканинного експандера. Це спеціальний пристрій, який поступово наповнюють рідиною, щоб розтягнути тканини та підготувати їх до наступного етапу операції.

Через певний час, наприклад через декілька місяців, можна провести повторне хірургічне втручання та виконати реконструкцію. Такий підхід у деяких випадках дає змогу зменшити ризик ускладнень.

Це особливо важливо, якщо пацієнтка потребує променевої терапії або має інші чинники ризику. Наприклад, куріння та недостатня товщина шкіри можуть впливати на загоєння й результати реконструкції.

Однак універсального рішення немає. Час проведення реконструкції та її метод визначають індивідуально, враховуючи стан пацієнтки, план онкологічного лікування та можливі ризики.

У “Мед-Атланті” ми прислухаємося до побажань пацієнтки під час реконструкційної операції, наприклад, щодо розміру імплантів, але завжди стараємося зробити так, щоб груди виглядали природньо.

– Як відрізняються відновлення та подальше лікування після органозберігальної операції й мастектомії?

– Відновлення залежить від обсягу хірургічного втручання. Після органозберігальної операції воно може бути простішим, ніж після мастектомії. Водночас багато залежить від індивідуальних особливостей пацієнтки та необхідності додаткових процедур.

У сучасній онкохірургії є тенденція до зменшення обсягу операцій там, де це дозволяють результати досліджень і клінічна ситуація. Мета такого підходу — не лише видалити пухлину, а й мінімізувати негативний вплив лікування на організм.

Більший обсяг операції не завжди означає кращий результат. Натомість масштабне хірургічне втручання може ускладнити відновлення, підвищити ризик певних ускладнень і негативно вплинути на психологічний стан пацієнтки.

Тому під час вибору методу лікування важливо враховувати не лише онкологічні показання, а й естетичний результат, якість життя та психологічний комфорт жінки.

Водночас органозберігальна операція не означає, що подальше лікування буде простішим у всіх випадках. І після неї, і після мастектомії пацієнтці можуть призначити променеву терапію, хіміотерапію або інші методи лікування. Це залежить від характеристик пухлини та стадії захворювання.

Важливу роль відіграє також підтримка близьких і взаємодія з лікарем. Відкрита комунікація допомагає пацієнтці краще розуміти процес лікування, обговорювати свої побоювання та брати участь у виборі подальшої тактики.

Зрештою, мета сучасного лікування — досягти найкращого онкологічного результату, водночас зберегти якість життя пацієнтки та мінімізувати наслідки хірургічного втручання.

– Як ви обговорюєте з пацієнткою можливі варіанти лікування? Що важливо знати, щоб не боятися операції?

– Насамперед ми пояснюємо пацієнтці, які варіанти хірургічного лікування є в її випадку та чому рекомендуємо саме певний підхід. Рішення ухвалюємо не лише з огляду на побажання жінки, а й з урахуванням типу пухлини, поширеності захворювання та можливості досягти безпечного онкологічного результату.

Наприклад, якщо плануємо органозберігальну операцію, пояснюємо, як вона відбуватиметься, яких результатів очікуємо та які є можливі ускладнення. Також обговорюємо, що після дослідження видалених тканин можуть виявити пухлинні клітини по краях резекції. У такому разі, якщо цього вимагатиме онкологічна безпека, може виникнути потреба в повторній операції або збільшенні обсягу хірургічного втручання.

Пацієнтка має розуміти такі можливості ще до операції. Ми прагнемо, щоб вона була поінформована про ризики та усвідомлювала, чому в певних обставинах план лікування може змінитися.

Водночас побажання жінки мають значення. Наприклад, якщо ми плануємо реконструкцію грудей за допомогою імплантів, можемо обговорити їхній розмір та очікуваний естетичний результат. Але ці рішення можливі лише в межах того, що не суперечить онкологічній безпеці. Наше першочергове завдання — належно пролікувати захворювання.

Важливо також розуміти, що не можна порівнювати операції різних пацієнток без урахування їхніх індивідуальних особливостей. Жінка може бачити, що іншій пацієнтці вдалося зберегти груди, і хотіти такого самого результату. Однак можливість виконати органозберігальну операцію залежить від багатьох чинників. Крім того, тканини грудей змінюються з часом, а променева терапія може впливати на їхню форму та симетрію. Тому ми заздалегідь обговорюємо не лише очікуваний результат, а й можливі зміни в майбутньому.

Рішення про лікування також не завжди ухвалює лише хірург. Ми працюємо мультидисциплінарною командою, до якої входять хірург, клінічний онколог, патолог, радіолог. Кожен оцінює ситуацію зі свого боку, а разом ми визначаємо оптимальну тактику.

Наприклад, під час вибору операції потрібно враховувати не лише характеристики пухлини, а й можливість проведення подальшої променевої терапії. Якщо пацієнтка має супутні захворювання або інші протипоказання до певних методів лікування, це також впливає на рішення. Наша мета — спланувати лікування так, щоб досягти найкращого можливого онкологічного результату.

Є три важливі речі, які я хотів би, щоб знала кожна жінка.

По-перше, діагноз “рак грудної залози” не означає, що обов’язково потрібне повне видалення. У багатьох випадках можна виконати органозберігальну операцію. Сучасна хірургія прагне зберегти якомога більше здорових тканин, якщо це не суперечить онкологічній безпеці. Це важливо не лише з фізичного, а й із психологічного погляду.

По-друге, більша операція не обов’язково означає кращий результат. Іноді пацієнтки вважають, що видалення всієї грудної залози дасть більше гарантій. Але обсяг операції визначають за медичними показаннями, а не за принципом «що більше, то краще». Якщо є можливість безпечно зберегти груди, не варто відмовлятися від неї лише через страх, що менше втручання буде менш ефективним.

По-третє, не потрібно залишатися наодинці зі страхом перед операцією. Боятися — нормально. Пацієнтки хвилюються через наркоз, біль, можливі ускладнення, зміни зовнішності та невизначеність щодо майбутнього. Наше завдання — вислухати ці побоювання й пояснити, чого очікувати на кожному етапі лікування.

Ми готові відповідати на запитання стільки разів, скільки потрібно. Наприклад, нещодавно до нас звернулася молода пацієнтка, яка боялася навіть встановлення катетера та наркозу. Ми близько 20 хвилин обговорювали її переживання. Зрештою їй вдалося заспокоїтися й пройти цей етап.

Такі розмови справді важливі. Коли жінка розуміє, що з нею відбуватиметься, які можливі ризики та як ми діятимемо в разі ускладнень, їй легше підготуватися до лікування. Ми не можемо усунути всі страхи, але можемо допомогти зробити їх менш обтяжливими.

Сучасне лікування раку грудної залози — це не лише боротьба із захворюванням, а й турбота про якість життя жінки. Ми прагнемо не просто видалити пухлину, а досягти найкращого можливого онкологічного результату, максимально враховуючи фізичне та психологічне благополуччя пацієнтки.

Тому для нас важливо супроводжувати жінку на всіх етапах лікування, заздалегідь пояснювати можливі ризики й ускладнення, обговорювати очікувані результати та відповідати на запитання. Коли пацієнтка має достатньо інформації, їй легше орієнтуватися в ситуації та приймати обґрунтовані рішення.

Особливо важливо це зараз, коли через постійний стрес і війну люди стали тривожнішими. Ми бачимо, наскільки сильно емоційний стан впливає на те, як пацієнтки проходять лікування. Тому намагаємося підтримувати їх, пояснювати все необхідне й не залишати запитань без відповіді.

Я переконаний, що обговорювати, пояснювати й перепитувати потрібно стільки, скільки необхідно. Якщо пацієнтка чогось не розуміє або не знає, чого очікувати, це може посилювати тривогу. Натомість відкрита комунікація допомагає краще підготуватися до лікування, розуміти його етапи та почуватися впевненіше.

Другий місяць осені у всьому світі присвячений боротьбі з раком грудної залози. У межах кампанії “Рожевий жовтень” ми хочемо не тільки нагадати про саме захворювання, а й про важливість ранньої діагностики та своєчасного лікування.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:

• +38 (095) 00 38 452
• +38 (097) 41 13 133
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
• м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі: 

• https://med-atlant.if.ua
• https://www.facebook.com/medatlantif
• https://www.instagram.com/med_atlant.if
• https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA

Реклама

Читайте також:

• Що краще для шкіри — мікроголковий RF-ліфтинг чи IPL-терапія? Пояснює лікар-дерматолог та косметолог Марта Яцишин
• Хронічний стрес, тривога і недосип: як війна впливає на серце, розповідає кардіологиня Наталія Тимочко
• Спайки в животі: чому вони виникають і чим небезпечні — пояснює хірургиня Олеся Ткачук-Григорчук